У вас висока посада,
Костюм дорогий і краватка,
Всі інші ідуть позаду
У робах, на латці латка…
Продовжити читання “Поезія «Душа не носить корони…»”
Поезія «Коли підіймаєш камінь …»
Коли підіймаєш камінь,
Щоб кинути в чиюсь долю,
Подумай про серце мами,
Вона б не пишалась тобою…
Продовжити читання “Поезія «Коли підіймаєш камінь …»”
Поезія “Так легко ранити того, хто поряд йде…”
Так легко ранити того́, хто поряд йде,
Того, хто вистоїть, бо пломени́ть любов’ю,
Хто світлом серця, болі відведе ,
Хто ділиться теплом своїм з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Так легко ранити того, хто поряд йде…””
Поезія “Цінуйте друзі, ангела свого́…”
Біля старенького вже зовсім, дідуся,
Стояв ангелик, кри́льми огорнувши
Його долоні… Плакала весна,
Життя добігло, обрію торкнувшись…
Продовжити читання “Поезія “Цінуйте друзі, ангела свого́…””
Поезія “Підкинеш дров, чи погасиш водою?”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : Від сварки утримайсь, то й гріхів уникнеш; гнівлива людина сварню розпалює; Відповідно до палива й вогонь загориться…(Поетична Книга Сираха 28:8,10)
Глянь, біля тебе он вогонь палає,
І полум’я розходиться травою,
«То що ж робитимеш, мій друже,» – запитаю?
Підкинеш дров, чи погасиш водою?
Продовжити читання “Поезія “Підкинеш дров, чи погасиш водою?””
Поезія “Подяка татові”
Моя стіна, опора у житті,
Мій батько – найцінніший і найкращий,
Твої поради збережу навік в душі,
Розмови щирі і відверті наші.
Продовжити читання “Поезія “Подяка татові””