Колись, тримаючи мої долоні,
Мов скарб, що найдорожчий від усіх,
Ти поглядом обіймеш мої скроні,
Побачивши на них вже перший сніг…
Продовжити читання “Поезія “Колись…””
Поезія “Рідна людина…”
Коли забирає проникливий біль
В полон твої дні і хвилини,
Ти зможеш піднятися крізь заметіль,
Бо поруч є рідна людина…
Продовжити читання “Поезія “Рідна людина…””
Поезія “Переболить, чи не переболить?”
Переболить, чи не переболить?
Перегорить? Чи випалить всю душу?
Ослаблену надію спопелить,
Зануривши її в гидку калюжу…?
Продовжити читання “Поезія “Переболить, чи не переболить?””
Поезія “Краплинка доброти…”
Не плачу, ні, кому потрібні сльози,
Душа стікає краплями роси,
Між сірих днів загубленої прози,
Мені б лишень краплинку доброти…
Продовжити читання “Поезія “Краплинка доброти…””
Поезія “Сонячна ВЕСНА”
Зустрілися… А ти така як бу́ла,
Без пафосу, без масок, без гримас,
Така своя… Тепло твоє відчула
І серце заспокоїлося враз…
Продовжити читання “Поезія “Сонячна ВЕСНА””
Поезія “Моє таємне місце…”
Твоя душа – моє таємне місце,
Мій сховок, від усього, від усіх…
Там мої весни сповнюються змістом,
Вбираючи тепло думок твоїх…
Продовжити читання “Поезія “Моє таємне місце…””
Поезія “Не можна без неба..!”
Ховаєм буває,
Надії за мрії,
Зникаєм буває,
В буденній стихії…
Продовжити читання “Поезія “Не можна без неба..!””