На, тримай, вдягни мої сандалі,
Що, незручно? Тиснуть? Важко йти?
Правда ж ззовні майже досконалі?
Ти завжди хотіла їх вдягти…
Продовжити читання “Поезія «Сандалі»”
Поезія “Люди ми чи ні?”
О люди, люди… Люди ми чи ні?
Так соромно, так боляче до краю…
То ми єдині? Як же? Ми – чужі…
Та хижий звір боронить свою зграю…
Продовжити читання “Поезія “Люди ми чи ні?””
Поезія “Я така, як колись…”
Я така, як колись… Та ж сама,
У очах – відбиток весни…
Залатаю на серці рани,
Заховаю їх під крильми…
Продовжити читання “Поезія “Я така, як колись…””
Поезія “Ти стоїш на межі..?”
Ти стоїш на межі, крок за кроком ступаєш межею,
Прораховуєш до міліметра, накреслений шлях,
Балансуєш старанно між істиною і брехнею,
Кажеш важко? А ти ж розумів, – на межі за́вжди так…
Продовжити читання “Поезія “Ти стоїш на межі..?””
Поезія “Минає рік…”
Минає рік, в якому було все –
Усмішки, сльози, радощі, турботи,
Стежки тернисті і прямі шоссе,
Біль від падіння, щастя від польоту…
Продовжити читання “Поезія “Минає рік…””
Поезія “Чому мені отак болить твій біль..? “
Чому мені отак болить твій біль..?
Так наче серце хтось безжально коле…
Так наче найлютіша заметіль,
Морозить душу, проникає в по́ри…
Продовжити читання “Поезія “Чому мені отак болить твій біль..? “”
Поезія “Той хто не любить, Бога не пізнав…”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : «Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов. Любов Божа до нас відкрилась у тому, що Бог послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми жили через Нього (1 послання Йоана 4:8-9)»
Той хто не любить, Бога не пізнав,
Бо Бог – любов, чистіша від усього,
Він Сина свого у цей світ послав,
Щоб ми з тобою жили через Нього!
Продовжити читання “Поезія “Той хто не любить, Бога не пізнав…””