У вас висока посада,
Костюм дорогий і краватка,
Всі інші ідуть позаду
У робах, на латці латка…
Продовжити читання “Поезія «Душа не носить корони…»”
Поезія “Хто ти…”
Хто ти, мені розкажуть ті сльозинки,
На скроні, оголивши душу твою,
Хто ти, мені розкажуть твої вчинки,
Коли ми йтимемо повз біль з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Хто ти…””
Поезія “Любіть людей…”
Любіть людей, любіть тепло у них,
Без користі, без вигоди, без зиску,
Без докорів і сумнівів пустих,
Не прагнучи оманливого блиску…
Продовжити читання “Поезія “Любіть людей…””
Поезія “Світ усміхається…”
Світ ніжно усміхається очима,
Матусі, тата, друзів і коханих,
Ясними оченяточками сина,
Світ усміхається, розходяться тумани…
Продовжити читання “Поезія “Світ усміхається…””
Поезія “Вітер скоро мине…”
Коли серце пече,
Коли розум кипить,
І сльоза не тече,
І світанок мовчить…
Продовжити читання “Поезія “Вітер скоро мине…””
Поезія “Пропускаю крізь душу …”
Пропускаю крізь душу дощі,
Чиїсь грози, туги вуаль,
Чиїсь змерзлі до болю дні,
Бо інакше не вмію, на жаль…
Продовжити читання “Поезія “Пропускаю крізь душу …””
Поезія “Господь – суддя!”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : «Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити,і, якою мірою міряєте, такою й вам відміряють; чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж в у власнім оці ти не добачаєш?…» (Єв. Матея 7:1,2,3)
Ми в оці друга, бачимо маленьку скалку,
Дістати намагаємось її,
Ми помиляємось, випалюючи «правду»,
Вдягаємось у мантію судді…
Продовжити читання “Поезія “Господь – суддя!””