Ти говори, Він слухає завжди,
Ділися радістю, тривогою, журбою,
І серцем і душею говори,
Він тут, Він за́вжди, поруч із тобою…
Продовжити читання “Поезія “Ти говори…””
Поезія “Помовчимо…”
Помовчимо… Як за́вжди, наодинці,
Тихенько ввечері вмостившись на дивані,
Про те каміння, що зібралось у торбинці,
Там у душі, й наносить гострі рани…
Продовжити читання “Поезія “Помовчимо…””
Поезія “Трохи часу…”
Тихо грався хлопчик у кімнаті,
Іграшки навкруг, машинки, трасси,
І конструктори і літачки крилаті,
Все що може лиш дитя бажати…
Продовжити читання “Поезія “Трохи часу…””
Дитячий віршик “Песик і Киця”
Песик чорненький,
Гав – гав!
Киця руденька,
М’яв – м’яв!
Продовжити читання “Дитячий віршик “Песик і Киця””