– Буває в душі вітри,
Проймають аж до знемоги…
– Ти просто їх відпусти,
Хай линуть на свої дороги…
Продовжити читання “Поезія “Розмова з Небесним Татом””
Поезія “Солодка сіль”
Я – небо… Зігрію сонцем,
Коли в тобі сніг іде…
Я – вітер… Що за віконцем,
Коли тобі гірко, гуде…
Продовжити читання “Поезія “Солодка сіль””
Поезія “Так легко ранити того, хто поряд йде…”
Так легко ранити того́, хто поряд йде,
Того, хто вистоїть, бо пломени́ть любов’ю,
Хто світлом серця, болі відведе ,
Хто ділиться теплом своїм з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Так легко ранити того, хто поряд йде…””
Поезія “Мій Небесний Тату, знову ранок…”
Мій Небесний Тату, знову ранок,
Ніжністю торкається до скронь,
Сонце обіймає мій світанок,
Теплотою люблячих долонь…
Продовжити читання “Поезія “Мій Небесний Тату, знову ранок…””
Поезія “Обіпрись на моє плече…”
Обіпрись на моє́ плече,
Я з тобою, чуєш, з тобою,
І якщо у серці пече,
На душі немає споко́ю,
Продовжити читання “Поезія “Обіпрись на моє плече…””
Поезія “У вікно заглядала тиша …”
У вікно заглядала тиша,
Проникаючи в серцебиття,
І душа підіймалась вище,
Обіймаючи небеса…
Продовжити читання “Поезія “У вікно заглядала тиша …””
Поезія “Огорни мою душу словом…”
Огорни мою душу словом,
Підійми, надихни, обігрій,
І вона оживатиме знову,
Підіймаючи трап із мрій…
Продовжити читання “Поезія “Огорни мою душу словом…””