Минаються століття і віки,
Міняються стандарти, ідеали
Лише любов лишається завжди
Незмінна, нескінченна, досконала…
Продовжити читання “Поезія «Любов ніколи не мине…»”
Поезія «Ти сердишся на нього…?»
Ти сердишся на нього… Що ж спинись,
І уяви на мить, що він не поряд,
Що інша – його небо, його вись,
Що іншу зігріває його погляд…
Продовжити читання “Поезія «Ти сердишся на нього…?»”
Поезія «Не заходь в мою душу із галасом лютих промов…»
Не заходь в мою душу із галасом лютих промов,
Там лиш тиша і спокій, прошу, не поруш того раю,
В ньому – вічність, безмежжя, ота безкорисна любов,
Без якої насправді нічого на світі немає…
Продовжити читання “Поезія «Не заходь в мою душу із галасом лютих промов…»”
Поезія до Дня Героїв Небесної Сотні
20 лютого – День Героїв Небесної Сотні. Цей день відзначається щорічно згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні»
Дощем і снігом небеса ридали,
Летіли кулі снайперські в серця,
Небесна сотня в небо відлітала
У вічність, до Небесного Отця!
Продовжити читання “Поезія до Дня Героїв Небесної Сотні”
Поезія “Торкнутися би до твоїх небес…”
Торкнутися би до твоїх небес,
Щоби відчути спокій твого світу,
Бо там є Той, хто вже давно воскрес,
Лишивши сяйво Свого заповіту…
Продовжити читання “Поезія “Торкнутися би до твоїх небес…””
Поезія “Завтра зовсім близько…”
Сидів Іуда тихо за столом,
Сховавши ніж у себе за плечима,
Бродила ніч підступна за вікном,
Та вмить Ісус зустрівся з ним очима…
Продовжити читання “Поезія “Завтра зовсім близько…””
Поезія “Пам’яті моєї бабусі…”
Провели бабусеньку… Простились,
Діти, внуки, правнуки, родина,
Вишні біля хати похилились –
«Де ж ти йдеш, бабусю, на чужину?»
Продовжити читання “Поезія “Пам’яті моєї бабусі…””