Мамо, не хвилюйся, моя мила,
Я, як може здатися, слабка,
За спиною сильні маю крила,
Любить Бог, мамусь, твоє дитя…
Продовжити читання “Поезія “Мамо не хвилюйся, моя мила …””
Поезія “О, скільки суддів…”
О, скільки суддів… І в усі часи
Вони судитимуть, не розібравши суті,
Кричатимуть – «Розпни, розпни розпни!»
За «істини» десь здалеку почуті…
Продовжити читання “Поезія “О, скільки суддів…””
Поезія “Цінуйте друзі, ангела свого́…”
Біля старенького вже зовсім, дідуся,
Стояв ангелик, кри́льми огорнувши
Його долоні… Плакала весна,
Життя добігло, обрію торкнувшись…
Продовжити читання “Поезія “Цінуйте друзі, ангела свого́…””
Поезія “Не клич мене…”
Не клич мене, ти ж знаєш, не піду,
Не огортай солодкими словами…
Я не сама, я вже давно люблю,
Моя любов під сімома замками…
Продовжити читання “Поезія “Не клич мене…””