Блукала людяність осіннім містом,
У очі перехожих заглядала,
Торкалась їх, наповнюючи змістом
Їхні життя… І в душі проникала…
Продовжити читання “Поезія “Блукала людяність осіннім містом…””
Поезія “Закохуйся в душу! “
Закохуйся в душу, у ній увесь світ,
У ній і весна твоя й літо,
Закохуйся в душу, все решта наліт,
Обгортка не зможе зігріти…
Продовжити читання “Поезія “Закохуйся в душу! “”
Поезія “Було́…”
Було́… Я падала і підіймалась…
Було́… Я плакала, але й сміялась…
Було́… І літо, й мокра осінь…
Було́… І сонечко, і грози…
Продовжити читання “Поезія “Було́…””
Поезія “Бо що осінь, супроти любові…”
Осінь холодом тіло проймала,
Цяпотіла дощами по шкірі,
Павутинням думки огортала,
І прокрастися в душу хотіла…
Продовжити читання “Поезія “Бо що осінь, супроти любові…””
Поезія “Пробач…”
Поезія на основі цитати із Святого Письма – «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний простить вам…» (Єв. Матея 6:14)
Пробач, як ранила тебе до болю,
Невмисно зачепивши за живе,
Побачила сьогодні очі тво́ї,
І зрозуміла як люблю тебе…
Продовжити читання “Поезія “Пробач…””
Поезія “Дорогоцінність”
Дорогоцінні речі нас тримають
В лещатах егоїзму і гріха,
А серце плаче, а душа страждає,
Бо не вартують речі ні гроша…
Продовжити читання “Поезія “Дорогоцінність””
Поезія “Істина дорога”
Поезія на основі цитати із Святого Письма – «Благаємо вас також браття: наставляйте на розум безчинних, втішайте малодушних, підтримуйте немічних, будьте довготерплячі до всіх…Завжди радійте…» (посл. До Солунян 5: 14)
Обійми того хто поряд, обійми,
Подаруй йому тепло й надію,
Хтось спіткнувся, – руку простягни,
Глянь, його стежки чомусь чорніють.
Продовжити читання “Поезія “Істина дорога””