В осіннє листя заховаю втому,
В проміння сонячне закутаю вірші,
Ти тут… Я біля тебе завжди вдома
Зігріта світлом рідної душі…
Продовжити читання “Поезія “В осіннє листя заховаю втому…””
Поезія “Пишу, як дихаю…”
Пишу́, як дихаю, як дихаю пишу́…
Просякнуте повітря моє словом,
Несу його незайману красу
Між люди, накриваючи покровом
Продовжити читання “Поезія “Пишу, як дихаю…””
Поезія “Візьми мої крила…”
Візьми мої крила, не бійся – літати так просто,
Здійнятись над містом, вбираючи волі тепло,
Там, високо в небі, байдуже якого ти зросту,
Там цінний лиш статус душі, а все решта – ніщо!
Продовжити читання “Поезія “Візьми мої крила…””
Поезія “Ти не знаєш…”
Ти не знаєш, яка розмова
Не повториться більше ніколи,
І кого не зустрінеш знову,
І чия вже втомилась доля…
Продовжити читання “Поезія “Ти не знаєш…””
Поезія “Доброта”
У натовпі, що гнався без упину
Самотня серед бли́зьких… Сирота,
Ступала тихо, похиливши спину,
Знесилена, ослабла доброта…
Продовжити читання “Поезія “Доброта””
Поезія “Пробач мені, щастя…”
Пробач мені, щастя, бездумну мою неуважність,
Дивилась крізь тебе кудись…А й не знаю куди,
Пробач мені, щастя, дитячу мою легковажність,
Лише крізь роки я розгледіла твої сліди…
Продовжити читання “Поезія “Пробач мені, щастя…””
Поезія “Горнятко і напій”
Розбилось горнятко, розлилася вранішня кава,
Розсипались сотні уламків дрібних по кімнаті,
Та я не засмучуюсь, так, бо не бачу підстави,
Бо кави у мене ще вдосталь, це ж просто горнятко…
Продовжити читання “Поезія “Горнятко і напій””