Помовчимо… Як за́вжди, наодинці,
Тихенько ввечері вмостившись на дивані,
Про те каміння, що зібралось у торбинці,
Там у душі, й наносить гострі рани…
Продовжити читання “Поезія “Помовчимо…””
Поезія “Я тепер жива…”
Отак минають весни рік за роком,
У серці залишаючи сліди,
Іде життя своїм невпинним кроком
Вдягаючи у спогади стежки…
Продовжити читання “Поезія “Я тепер жива…””
Поезія «Що таке, здавалося б сльоза?»
Тільки мить від щастя до сльози
Тільки мить і фарби все міняє,
Сонечко не гріє, а пече
Вітер маски із усіх зриває…
Продовжити читання “Поезія «Що таке, здавалося б сльоза?»”
Поезія “Перегортаю”
Перегортаю
Своє життя,
Переживаю
Знов почуття,
Продовжити читання “Поезія “Перегортаю””
Поезія “Ти став моїм ангелом…”
Ти став моїм ангелом, моїм життям,
Ти став моїм світом коханий,
У твоїх чудових зелених очах,
Я завжди прекрасна й жадана.
Продовжити читання “Поезія “Ти став моїм ангелом…””
Поезія “Зима сипле снігом”
Зима сипле снігом,
Життя – відчуттями
То холодом сипле,
То щастям без тями
Продовжити читання “Поезія “Зима сипле снігом””
Поезія з дієслів “Світає”
Світає…
Світає, горить розвидняється, дніє,
Захоплює, світить, палить і ясніє,
Зжимає, турбується, б’ється, тріпоче
Продовжити читання “Поезія з дієслів “Світає””