В коридорах душі дме вітер,
Свище, плаче неначе дитя…
Усі сльози із серця витер,
Знаю, місія в нього така…
Продовжити читання “Поезія “В коридорах душі дме вітер…””
Поезія “Не стидайся…”
Не стидайся своєї оселі,
Коли скромність там і простота,
Не стидайся дороги своєї,
Як усипана терням вона…
Продовжити читання “Поезія “Не стидайся…””
Поезія “Крихітний олівчик в Руці Бога…”
На цю поезію мене надихнула чудова цитата Матінки Терези – «Я – крихітний олівчик у руці Господа, який пише лист любові цьому світові…»
Ти знаєш, ми з тобою можем стати,
Тим крихітним олівчиком чудовим,
Який старатиметься з ніжністю писати,
Свій власний, особливий лист любові…
Продовжити читання “Поезія “Крихітний олівчик в Руці Бога…””
Поезія “А вітер мене почув…”
А вітер мене почув…
Теплом обійняв сьогодні,
Ніхто ж не казав йому,
Що іноді він холодний…
Продовжити читання “Поезія “А вітер мене почув…””
Поезія “Дій – пора!”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро робіть, хто ненавидить вас, і моліться за тих,хто ображає вас і гонять. (Єв. Від Матея 5:44) Тим хто тебе образив, гірше, ніж тобі, адже якщо вони рaнять інших, значить, самі вони теж порaнені.
В твоїх очах холодний буревій?
Колючим вітром все навкруг проймає?
Спинися, і єдине зрозумій –
Від цього вітру серце замерзає…
Продовжити читання “Поезія “Дій – пора!””
Поезія “Гординя пожирає…”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : Гординя чоловіка його принизить, а покірний духом досягне чести… (Приповідки 29:23)
Гординя пожирає твою суть,
Затьмарює тепло що є в душі,
І сонця промені дорогу не знайдуть
У серце, крізь дощі, густі дощі…
Продовжити читання “Поезія “Гординя пожирає…””
Поезія “Несу з собою світло…”
Вбираю світ клітиночками тіла,
Весняний дощ, осінній падолист,
Йду, спотикаюсь, розправляю крила,
Крізь обпікаючий мороз і вітру свист…
Продовжити читання “Поезія “Несу з собою світло…””