Колись, тримаючи мої долоні,
Мов скарб, що найдорожчий від усіх,
Ти поглядом обіймеш мої скроні,
Побачивши на них вже перший сніг…
Продовжити читання “Поезія “Колись…””
Поезія “КОХАТИ…”
СХОВАТИСЬ у твоїх міцних долонях,
РОЗТАНУТИ в душевній теплоті,
ПРОКРАСТИСЬ у твоє нічне безсоння,
І ПРОРОСТИ назавжди у тобі…
Продовжити читання “Поезія “КОХАТИ…””
Поезія “Я ціную в людині людину…”
Я ціную в людині людину,
Бо все решта пилюка життя..
І крізь куряву часоплину,
Яскравішає сприйняття…
Продовжити читання “Поезія “Я ціную в людині людину…””
Поезія “Не клич мене…”
Не клич мене, ти ж знаєш, не піду,
Не огортай солодкими словами…
Я не сама, я вже давно люблю,
Моя любов під сімома замками…
Продовжити читання “Поезія “Не клич мене…””