Ти сердишся на нього… Що ж спинись,
І уяви на мить, що він не поряд,
Що інша – його небо, його вись,
Що іншу зігріває його погляд…
Продовжити читання “Поезія «Ти сердишся на нього…?»”
Поезія “Могутня сила…!”
Ходила заздрість посеред людей,
У душі заглядаючи пітьмою,
У світі словоблудних лотерей,
Вона не залишалася самою…
Продовжити читання “Поезія “Могутня сила…!””
Поезія “Хай кине камінь той хто без гріха…”
Самотня серед тисячі людей,
Іде душа, ступає потихеньку,
В руках ключі від безлічі дверей,
Добра торбинка і надії жменька…
Продовжити читання “Поезія “Хай кине камінь той хто без гріха…””