Тихенько осінь падала на плечі,
І вітер грався золотавим листям,
Вона ішла беззахисна, маленька,
Сховавши під плащем тоненькі крильця…
Продовжити читання “Поезія “Тоненькі крильця””
Поезія “Моє щастя і мої крила…”
Скоро скажеш – «Мам я вже виріс…» –
Усміхнешся мов сонце яскраве, –
«На вечерю сьогодні не встигну
Не чекайте, у мене справи…»
Продовжити читання “Поезія “Моє щастя і мої крила…””