Поезія “Різдвяне диво”



Опис: Маленька дівчинка на Різдво загадує бажання, щоб з війни повернувся татко. А чи збудеться її бажання? Дивіться у відео.

У переддень Різдва, малесеньке дівчатко,
В віконце дивлячись, бажання загадало,
Щоби додому із війни вернувся татко
Вона так сильно вже його чекала.

Вона йому намалювала зорі,
На білому альбомному папері,
Щоб засвітили шлях йому додому,
І злилися в палітру акварелі…

– «Марічко, пташко, вже ідем до столу»,
Матуся кликала вечерять доню,
– «А де ж татусь, а він ще не прийшов,»
І лились гірко слізоньки по скронях.

Там за віконцем нічка пустувала,
Мале дівча вдивлялося у далі,
Ні, він прийде, уперто все ж чекала,
– «Вечеряти без нього ми не станем!»

Та час ішов, і тиша проникала,
У всі куточки їхньої кімнати…
Вечеря охолола, темно стало
Стомились навіть зорі вже чекати.

Дівчатко задрімало, нахилившись,
А потім сміх почуло біля хати
І плач і крик, – побігло подивитись
Там мама плакала, обнявши тата…

– «Татусю, таточку, я знала що приїдеш,
Мені у сні Ісусик це сказав,
Що на Різдво прийде´ш, і більш не пі´деш
Що вже війні кінець, відвоював…»

І руки стомлені холодною війною,
Обійняли малесеньке дівча,
І той боєць, що всю війну просто´яв
Заплакав, мов малесеньке дитя…
22.12.2016
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *