А сходи є лише до Бога,
Не до зірок, не до мети,
Це просто шлях, лишень дорога,
Якою йдеш, мандруєш ти…
Продовжити читання “Поезія “А сходи є лише до Бога…””
Поезія “Чому мені отак болить твій біль..? “
Чому мені отак болить твій біль..?
Так наче серце хтось безжально коле…
Так наче найлютіша заметіль,
Морозить душу, проникає в по́ри…
Продовжити читання “Поезія “Чому мені отак болить твій біль..? “”
Поезія “Не треба подарунків, лиш це СВЯТО…”
Дівчатко Миколаю лист писало,
Виводило всі літери старалось,
На хвильку в роздумах своїх спинялось,
І знову ручка по папері пробігала…
Продовжити читання “Поезія “Не треба подарунків, лиш це СВЯТО…””
Поезія “Сухожилля нашої землі”
Стежки, розвилини, дороги і розтоки,
Сплітається із них уся земля…
Вони ведуть… Рахують наші кроки
У них і осінь наша і весна…
Продовжити читання “Поезія “Сухожилля нашої землі””
Поезія “Спинися, вітре…!”
Кудись сьогодні вітер поспішає,
Збиває з ніг, голосить мов дитя…
Що трапилось? Й на мить не затихає…
Так ніби це кричить саме життя…
Спинися на хвилинку, вітре милий,
Доволі тобі нині голосить…
Поглянь на землю, все навкруг зчорніло,
Кругом гілля поламане лежить…
Продовжити читання “Поезія “Спинися, вітре…!””
Poetry “Rose in the garden”
The Rose is white as a snow thrive in the garden.
Her petals draw to the sun,
Its own beauty unearthlly wonderful,
Offering as a gift to all garden, so sincere.
Продовжити читання “Poetry “Rose in the garden””
Поезія “Той хто не любить, Бога не пізнав…”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : «Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов. Любов Божа до нас відкрилась у тому, що Бог послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми жили через Нього (1 послання Йоана 4:8-9)»
Той хто не любить, Бога не пізнав,
Бо Бог – любов, чистіша від усього,
Він Сина свого у цей світ послав,
Щоб ми з тобою жили через Нього!
Продовжити читання “Поезія “Той хто не любить, Бога не пізнав…””