Колись ти пригорнеш мене до себе
І скажеш як любив всі ці роки́
Як світ без сонця, без блакиті неба,
Так ти не міг життям без мене йти…
Колись ти пригорнеш мене так ніжно,
І ми згадаємо наш перший спільний крок,
Як було сонячно в житті, як було сніжно,
Згадаєм кожен наш гіркий урок…
Стежки, які здавалися простими,
Звивались вниз, а то на височінь,
А ми все йшли, і не втрачали сили,
Вдивляючись в барвисту далечінь…
Колись ти пригорнеш… Я обіпруся
На твою щирість, на твою любов,
Душі твоєї поглядом торкнуся
І закохаюсь в тебе знов і знов….
26.02.2018
© Автор Британ Галина Ярославівна
Щиро вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.
У грудні 2022 року вийшла моя нова перлинка – найбільша книга поезії “Світає”, у яку увійшли всі топові вірші, які є тут на сайті.
Найкращою винагородою за мою працю є:
- Купівля моєї нової книги;
- Підписка на мене у соцмережах;
- Поширення моїх поезій;
- Донат на підтримку 5168 7451 3084 6501
Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.
