Торкнись рукою до замерзлого вікна
Розтане іній від тепла долоні…
Так і з душею, у якій зима
Скресає лід від дотику любові…
22.04.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна
Торкнись рукою до замерзлого вікна
Розтане іній від тепла долоні…
Так і з душею, у якій зима
Скресає лід від дотику любові…
22.04.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна
Крізь холодний дощ, мряку і туман,
Йшла по світу білому поволі,
Через море сліз, гіркоту й обман,
Зранена життям, самотня доля…
Продовжити читання “Поезія “Крізь холодний дощ…””
Скільки відтінків у щастя,
Злилися акварелі…
В ньому і колір ласки,
Світла й тепла пастелі…
Продовжити читання “Поезія “Скільки відтінків у щастя…””
А дощ був зовсім поруч, біля мене,
І громом розливалося в душі,
Палахкотіло блискавками небо,
Та де ж дощі?
Продовжити читання “Поезія “А дощ був зовсім поруч…””
Самотня серед тисячі людей,
Іде душа, ступає потихеньку,
В руках ключі від безлічі дверей,
Добра торбинка і надії жменька…
Продовжити читання “Поезія “Хай кине камінь той хто без гріха…””
Вбираю світ клітиночками тіла,
Весняний дощ, осінній падолист,
Йду, спотикаюсь, розправляю крила,
Крізь обпікаючий мороз і вітру свист…
Продовжити читання “Поезія “Несу з собою світло…””
Зустрілися дві долі на місточку,
Одна мов пані горда, грошовита,
Виблискує по-модному сорочка,
Дорогоцінним каменем розшита…
Продовжити читання “Поезія “Зустрілися дві долі…””