Світає…
Світає, горить розвидняється, дніє,
Захоплює, світить, палить і ясніє,
Зжимає, турбується, б’ється, тріпоче
Продовжити читання “Поезія з дієслів “Світає””
Поезія “Подяка дідусеві”
Нашому дорогому дідусеві – подяка, за те що він є, – такий щирий, розумний, дбайливий, найкращий.
Переплітаються життя дороги,
Мов пташки діти, внуки відлітають,
Та повертаються до рідного порогу,
Бо знають, тут завжди на них чекають
Продовжити читання “Поезія “Подяка дідусеві””
Поезія “Подяка дочці”
Доню, – сонце нашого життя,
Ти натхнення наше і опора,
І роки біжать без вороття,
Час минає так невпинно, скоро.
Продовжити читання “Поезія “Подяка дочці””
Поезія “Подяка синові”
Присвячується самому найдорожчому, улюбленому синові, який завжди є підтримкою, опорою для нас, є вічним двигуном нашого життя.
Мій синок, моє серце й душа,
Мій найкращий, мій найрідніший,
І щоку обпікає сльоза,
Коли згадую твою усмішку.
Продовжити читання “Поезія “Подяка синові””
Поезія “Подяка синові”
Доля дарувала щастя нам,
В мить, коли на світ з’явився ти,
Ти підріс, дорослий сину, став,
І пишаємось тобою ми завжди.
Продовжити читання “Поезія “Подяка синові””
Поезія “Вічний спогад”
Мої думки, мій сон, мій дивний спогад,
Я душу віддала тобі навік,
Ласкаве сонце, пісня колискова,
Малесенька берізка край воріт.
Продовжити читання “Поезія “Вічний спогад””
Поезія “В’язень”
Юнак блукав по вулиці…
Бруківка. Велике місто
шум і темнота.
Позаду залишилося життя,
Продовжити читання “Поезія “В’язень””