Крізь холодний дощ, мряку і туман,
Йшла по світу білому поволі,
Через море сліз, гіркоту й обман,
Зранена життям, самотня доля…
Продовжити читання “Поезія “Крізь холодний дощ…””
Поезія “Чи вміємо любити ми..?”
На цю поезію мене надихнули слова Матінки Терези – «Коли ти засуджуєш людей, у тебе не залишається часу на те, щоб їх любити».
Блукав по світу старець сивий,
Ішов дорогою один,
Усе життя вважав настирно,
Що правду відкриває всім…
Продовжити читання “Поезія “Чи вміємо любити ми..?””
Поезія “Хай кине камінь той хто без гріха…”
Самотня серед тисячі людей,
Іде душа, ступає потихеньку,
В руках ключі від безлічі дверей,
Добра торбинка і надії жменька…
Продовжити читання “Поезія “Хай кине камінь той хто без гріха…””
Поезія “Помовчимо…”
Помовчимо… Як за́вжди, наодинці,
Тихенько ввечері вмостившись на дивані,
Про те каміння, що зібралось у торбинці,
Там у душі, й наносить гострі рани…
Продовжити читання “Поезія “Помовчимо…””
Поезія “Сон”
Маленька дівчинка, що загубила маму,
У натовпі ридаючи блукала,
Гарячі сльози щоки обпікали,
Ну де ж ти, мамо, відгукнися, мамо!
Продовжити читання “Поезія “Сон””
Поезія “В’язень”
Юнак блукав по вулиці…
Бруківка. Велике місто
шум і темнота.
Позаду залишилося життя,
Продовжити читання “Поезія “В’язень””