Огорнула мене зима…
Дивно, в мене ж душа палає,
А вона підійшла й крадькома
Снігом в душу мою завіває…
Продовжити читання “Поезія “З Богом в серці – усе під силу!””
Поезія “Сухожилля нашої землі”
Стежки, розвилини, дороги і розтоки,
Сплітається із них уся земля…
Вони ведуть… Рахують наші кроки
У них і осінь наша і весна…
Продовжити читання “Поезія “Сухожилля нашої землі””
Поезія “Ти знаєш, на серці тепло…”
Ти знаєш, на серці те́пло,
Ти знаєш, весна в душі…
Так ніби надво́рі спека,
Хоча за вікном дощі…
Продовжити читання “Поезія “Ти знаєш, на серці тепло…””
Поезія “А у твоїй душі чотири пори року…”
На цю поезію мене надихнуло розважання отця Піо – «Я бачу, що у ваших душах є всі пори року: не раз ви переживаєте безплідну зиму з частим розбиттям, тривогою і турботами, не раз – травневі роси із запахом святих квітів, не раз ви живете в літньому спекотному полум’ї бажань…»
А у твоїй душі чотири пори року:
Зима пронизлива… Сліди осінніх злив…
Весна квітуча… Літо синьооке,
Проходять павутинням твоїх снів…
Продовжити читання “Поезія “А у твоїй душі чотири пори року…””
Поезія “Життя маршрут”
Проймала прохолода зимним вітром,
Нанизувала намистинки днів,
Вривалась у думки, і, непомітно
Прогулювалась павутинням снів…
Продовжити читання “Поезія “Життя маршрут””
Поезія “А за віконцем дощ…”
А за віконцем дощ, сповитий в осінь,
Листочки з вітерцем ведуть танок,
В берізки он, вже зовсім жовті коси,
Життя… У ньому сотні сторінок…
Продовжити читання “Поезія “А за віконцем дощ…””
Поезія “Закохуйся в душу! “
Закохуйся в душу, у ній увесь світ,
У ній і весна твоя й літо,
Закохуйся в душу, все решта наліт,
Обгортка не зможе зігріти…
Продовжити читання “Поезія “Закохуйся в душу! “”