Подаруй мені свою щирість,
Лиш її… Більш нічого не хочу,
Бо вона розфарбує сірість,
Ту буденну, що муляє очі…
Продовжити читання “Поезія “Подаруй мені свою щирість…””
Поезія “Сльоза…”
Така маленька і прозора мов кришталь,
Сльоза… А як багато сили має,
Мов губка поглинає всю печаль,
Лікує душу, рани затягає…
Продовжити читання “Поезія “Сльоза…””
Поезія “А що там, що, у тебе за душею?..”
А що там, що, у тебе за душею?
Я не про гроші, зовсім не про гроші…
Про те, що вміє підіймати над землею,
Дарує крила у житті й підносить…
Продовжити читання “Поезія “А що там, що, у тебе за душею?..””
Поезія “Блукала людяність осіннім містом…”
Блукала людяність осіннім містом,
У очі перехожих заглядала,
Торкалась їх, наповнюючи змістом
Їхні життя… І в душі проникала…
Продовжити читання “Поезія “Блукала людяність осіннім містом…””
Поезія “Як багато сонця навкруги…”
Як багато сонця навкруги,
Ось воно, крізь тіні виглядає,
Пробивається крізь куряву пітьми,
І замерзлі душі зігріває.
Продовжити читання “Поезія “Як багато сонця навкруги…””