Коли у душі – небеса,
А щастям стає кожна днина,
Це значить у тво́є життя
Прийшла особлива Людина…
Продовжити читання “Поезія “Особлива Людина””
Прозовий твір “Подорожні”
Мене звати Давид. Мені 48 років. Я вчитель, працюю в школі уже понад двадцять років. Рік тому я потрапив в автомобільну аварію. З того часу моє життя змінилося… Два тижні я пролежав у реанімації в комі. Це був час переосмислення всього, чим я жив до того…
Я лежав на ліжку і бачив, як плаче поруч моя дружина, якій не давали ніяких надій, що я викарабкаюсь, та не міг ні поворухнутися, ні вимовити слово… В якусь мить я опинився біля дверей, і по-бачив всю цю картину збоку, – себе і дружину… Я не розумів, що це і чи живий я, але мені було дуже легко і спокійно. За мить, я побачив біля себе усміхненого чоловіка, він дивився мені прямо в вічі:
Продовжити читання “Прозовий твір “Подорожні””
Поезія “Ціную…”
Ціную дні, ціную кроки долі
Ціную очі, у яких весна,
Ціную справжність, а не гру у ролі,
Ціную світло, бо без нього – тьма…
Продовжити читання “Поезія “Ціную…””
Поезія “Танцюй, співай, живи…”
Танцюй, поки сонце до тебе сміється,
Допоки світанок міняє вогні,
Танцюй, поки серце захопливо б’ється
Вбираючи дихання неба й землі…
Продовжити читання “Поезія “Танцюй, співай, живи…””
Поезія “Дві рідні душі…”
Звичайна комусь, тобі ж – особлива,
Комусь непримітна і надто проста,
Для тебе ж – одна, найдорожча, єдина,
Для тебе ж – кохання усього життя…
Продовжити читання “Поезія “Дві рідні душі…””
Поезія “Будуй себе!”
Що коїться, що коїться з людьми,
Потоки бруду, наче дощ, безмежні…
Все ділимось на групи, табори,
Відсотками окреслюючи межі…
Продовжити читання “Поезія “Будуй себе!””
Поезія “За ширмою…”
За ширмою у́смішки – біль,
За маскою радості – смуток…
Слова б’ють завжди́ у ціль,
Що кинуте – не вернути…
Продовжити читання “Поезія “За ширмою…””