Коли Ісус скінчив свої слова,
Покинув Галилею,
Прибув у сторони Юдеї,
Що за Йорданом,
Сила народу за ним ішла,
І він їх оздоровив там.
І підійшли до нього фарисеї,
І спокушаючи стали питати:
«Чи можна чоловіку жінку відпускати,
З якоїсь бо причини?»
Й Ісус бо відповів їм:
«Хіба ж бо не читали ви,
Що Творець від початку,
їх жінкою і чоловіком бо створив,
І мовив так Він
– Тому покине чоловік батька і матір,
І до своєї жінки він пристане
І стануть вони двоє одним тілом
Так що не будуть двоє більше,
А одне тіло тільки.
Що поєднав Господь,
Людина хай не розлучає»
Тоді до нього вони кажуть:
«Чому ж тоді Мойсей,
Звелів їй дати лист розвідний,
І відпустить її»
А він сказав їм:
«Задля жорстокості ваших сердець,
Дозволив вам Мойсей,
Ваших жінок бо відпускать,
Спочатку ж не було так.
А я кажу ж бо вам –
Хто відпускає жінку свою,
– За винятком розпусти –
І жениться із іншою,
То він чинить перелюб.»
Тоді учні до нього кажуть:
«Коли ж така бо справа,
Між жінкою і чоловіком,
То не женитись краще»
А він же відповів їм:
«Не всі ж бо, слово це розуміють,
А тільки ті,
Кому дано.
Бувають скопці, що з лона матері такими народились,
Бувають скопці, що люди їх оскопили
Бувають скопці, що самі себе оскопили
Задля Небесного бо Царства.
Хто збагнути може це
Нехай збагне!»
Тоді дітей до нього привели
Щоби поклав він свої руки на них,
І помолився,
Та боронили учні ж бо їм,
Ісус сказав їм:
«Пустіть дітей,
Приходити до мене не бороніть їм,
Бо Небесне Царство їхнє»
І поклавши
Руки на них,
пішов ізвідти.
Аж ось один до нього приступив
І каже:
«Учителю, що доброго чинити маю я
Щоб мати вічнеє життя?»
Ісус сказав до нього:
«Чому мене питаєш
Про те, що добре?
Добрим є Бог один,
Якщо ж ти хочеш
В життя ввійти,
Додержуй заповідей ти.»
«Яких» – став чоловік питати,
Ісус і став відповідати:
«Не вбивай,
І не чини перелюб,
Не кради,
Не свідкуй криво,
Матір і батька твого поважай,
Люби ближнього твого, як себе самого,»
Й каже юнак до нього:
«Все це ізмалку я зберіг,
Чого бракує ще мені?»
«Якщо ж ти хочеш бути досконалим –
Ісус йому сказав –
Піди усе що маєш
ти продай
Й бідним віддай,
Й на небі будеш мати скарб ти
Потім приходь, й за мною йди»
Почувши це засмученим юнак бо відійшов
Бо велике він мав майно,
Тоді Ісус учням сказав:
«Істино кажу я вам,
Легше верблюдові
Крізь вушко голки бо пройти,
Аніж багатому в Небесне Царство увійти.»
Почувши це учні бо здивувались,
Й Ісусові сказали:
«А хто ж тоді спасенним може бути?
Ісус на них поглянув пильно
І мовив:
«В людей це неможливо,
Та Богові усе можливо»
Тоді озвавсь Петро
Й сказав до нього:
«Ось ми покинули усе,
Й пішли всі за тобою,
Що матимем за це?
Ісус їм так відповідав:
«Я істино кажу ж бо вам –
Ви, що пішли за мною,
Як новий світ настане,
Й син чоловічий
Сяде на престолі,
Своєї слави,
Сидітимете й ви
На престолах дванадцяти
Щоби судити
Ізраїля дванадцять поколінь,
І кожний
Що задля імени мого
Покине дім,
І матір, батька, жінку, сестер, дітей, братів,
Поля свої,
Одержить в сто раз більше,
І матиме у спадщину бо він
Життя вічне.
Багато із перших останніми будуть
Останні ж бо першими стануть!»
15.10.2023р. Упорядник Галина Британ.
Щиро вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.
У грудні 2022 року вийшла моя нова перлинка – найбільша книга поезії “Світає”, у яку увійшли всі топові вірші, які є тут на сайті.
Найкращою винагородою за мою працю є:
- Купівля моєї нової книги;
- Підписка на мене у соцмережах;
- Донат на підтримку
- *** 5169 3600 2176 0248 ***
Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.
