У той час, чутка про Ісуса
До Ірода дійшла,
І він тоді сказав:
«Це Йоан Хреститель
Із мертвих востав,
І чудодійні сили
У ньому діють»
Бо був схопив Йоана Ірод,
Йв темницю кинув,
Через Іродіяду,
Жінку свого брата,
Йоан же говорив тоді до нього:
«Не можна тобі її мати»
Хотів Ірод убити його тоді
Та боявся народу,
Що мав його за пророка.
Та як святкували
Ірода день народження,
Дочка Іродіяди
Танцювала перед всіма,
І догодила Іроду в цей час,
Й клянучись він їй обіцяв
Що все їй дасть
Чого попросить та.
А мати ж бо її намовила
І попросила в Ірода вона:
«Дай мені тут на полумиску
Йоана Хрестителя голову»
Й цар засмутився,
Та задля клятви й тих,
Що за столом сиділи,
Ірод звелів
Щоб слуги
В темницю до Йоана йшли
І йому голову стяли,
Й на полумиску принесли.
Й слуги пішли,
Йоану голову стяли
На полумиску іродіяді принесли.
І та віддала полумисок матері своїй.
Прийшли тоді його учні
Тіло узяли щоб поховати
Й пішли про це Ісуса сповіщати.
Почувши це, Ісус пішов ізвідси
Відплив човном в пустинне і самітне місце,
Довідались люди про це,
І пішки за ним з міст пішли,
Побачив Ісус, коли вийшов,
Силу силенну народу
Й змилосердився над ними
Хворих, недужих зцілив,
Як настав вечір до нього,
Учні його підійшли,
Кажучи:
«Ісусе, ти народ цей вілпусти,
Хай у міста підуть
І їжу хай собі знайдуть»
Ісус сказав тоді:
«Не треба їм іти,
Їжу їм дайте ви »
Вони ж до нього мовлять:
«Ми маємо хлібів зо п’ять,
Й рибини дві»
Ісус до неба очі підвів
І розламавши ці хліби благословив
І дав учням,
А учні людям дали,
Всі їли донаситу
Й назбирали
Ще куснів що зостались,
Дванадцять ковшів повних.
Тих же що їли
було п’ять тисяч чоловіків
Окрім дітей й жінок.
І спонукав Ісус учнів
Йти до човна і переплисти
На той бік, раньше нього,
Тим часом він народ весь відпустив.
Як відпустив народ,
Молитися пішов,
На гору,
був там сам один
А човен,
Вже був посеред моря
Хвилі його кидали,
Вітри колихали,
Морем ступаючи
Ісус ішов до них
Жахнулися вони:
«То привид»
Кричучи.
Ісус же мовив бо до них,
Та ж не страхайтесь ви,
Це я.
Й до нього Петро озвавсь,:
«Господи,
Коли це ти
То і мені звели
Водою до тебе підійти»
«Підійди» – Ісус сказав,
І Петро на воду став,
Йти по воді почав,
І підійшов аж до Ісуса,
Але побачивши, що вітер сильний,
Злякався дуже,
І потопати він почав,
Й кричав:
«О Господи, рятуй мене»
Ісус же руку простягнув,
Вхопив його і мовив бо йому:
«Чого засумнівався, маловіре»
І як ввійшли вони в човна,
І вітер вщух,
І ті що були у човні
Вклонилися йому.
До ніг, вклонились, кажучи:
«Це істино– ти Божий Син»
І перепливши прибули
В Генезаретьську землю,
Пізнали його люди,
Й розголосили
по всій околиці
Ту новину
Що в місто їхнє приїхав
Божий Син.
І всіх недужих несли до нього,
Й просили
Лиш до одежі його торкнутись
Й ті що торкались
Оті зцілялись.
15.10.2023р. Упорядник Галина Британ.
Щиро вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.
У грудні 2022 року вийшла моя нова перлинка – найбільша книга поезії “Світає”, у яку увійшли всі топові вірші, які є тут на сайті.
Найкращою винагородою за мою працю є:
- Купівля моєї нової книги;
- Підписка на мене у соцмережах;
- Донат на підтримку
- *** 5169 3600 2176 0248 ***
Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.
