І до Ісуса приступили,
Книжники і фарисеї,
З Єрусалиму,
Й сказали:
«Чому учні твої,
не миють руки
Як споживають страву,
Порушують передання від старших»
Ісус їм відповів
Чого ж бо ви тоді,
Порушуєте,
Божу заповідь
Своїм переданням,
Бо Бог заповідав:
«Шануй батька і матір твоїх,
Хто ж проклинає батька й матір своїх,
На смерть покараний буде,
Ви ж кажете таке –
«Хто скаже матері чи батькові –
Добро яким я міг би помогти вам
Є Божий дар,
Той може вже не шанувати батька свого
И свою матір.
Тож переданням цим
Ви усуваєте
Заповідь Божу,
Лицеміри ж ви!
Добре ж пророкував про вас Ісая –
«Оцей народ вустами мене поважає,
Та серце їхнє від мене далеко,
Однак намарно, мене шукають,
Навчаючи людських наказів.»
Прикликавши учнів Ісус сказав:
«Ви слухайте й зрозумійте це –
Не те осквернює людину, що в уста входить,
А те,
Що з уст виходить.
Тоді учні промовили до нього:
«Чи знаєш ти Ісусе те,
Що книжники і фарисеї
Взяли тобі за зле
Оце,
Що так говориш ти»
Ісус же відповів:
«Кожна рослина яку Отець Небесний посадив,
З корінням вирвана буде,
Лишіть їх,
Це
Сліпі проводирі сліпих.
Коли ж сліпий веде сліпого,
Обидва в яму упадуть.
Тоді Петро Ісуса попросив,
Щоб їм цю притчу пояснив.
Ісус сказав:
«Хіба не розумієте ви досі
Що все що в уста входить,
Іде в нутро і геть виходить.
А те що з уст виходить, –
З серця походить,
Й воно осквернює людину,
З серця походять думки лихі,
Убивства, лживі свідчення і крадежі,
Перелюби, розпуста, богохульства,
Оце осквернює людину,
А їсти руками не помитими
Людину не сквернить.
Тоді Ісус ізвідти вийшов,
Й пішов в околиці
Сидонську й Тирську,
І вийшла з цих околиць,
жінка ханаанянка
І почала кричати.
О Господи, сину Давида
Змилуйся наді мною,
Біс мучить дочку мою,
Ісус не мовив до неї й слова,
Тут приступили учні до нього,
Й просити почали:
«Ісусе, її ти відпусти,
Бо за нами вона кричить»
У відповідь Ісус промовив:
«Я посланий лише до тих овець
Що із Ізраїльського дому»
Та ж підійшла
Й вклонилася в ноги йому тоді
Й промовила:
«О Господи, ти поможи мені»
Ісус їй відповів:
«Не личить хліб в дітей бо брати
Й щенятам його кидати»
Вона й сказала: «Так Господи, але й щенята
Їдять ті крихти,
Що падають зі столу,
Панів їхніх,
Й він відповів їй:
«О жінко, велика твоя віра,
Хай буде так як ти бажаєш»
І її дочка,
Одужала у ту ж годину.
Ізвідти Ісус знову,
Перейшовши
Над Галилейське море
Зійшов і сів там на гору.
Сила народу,
Прийшла до нього,
Багато кривих,
Німих і сліпих,
І інакших,
І руки клали йому до ніг,
І він зціляв їх.
І дивувались люди бачивши таке
Що сліпі бачать, й говорять німі,
Одужують каліки і криві,
І прославляли вони Бога!
Тим часом Ісус покликав учнів,
І сказав їм:
«Жаль мені тих людей,
Бо уже три дні, як вони зі мною перебувають,
І їжі не мають,
А відпустити їх голодними я не в змозі,
Щоб не охляли десь по дорозі»
«Де ж нам стільки хліба взяти,
Щоб стільки люду нагодувати?»
«А скільки маєте хлібів?»
«Лиш сім хлібин
Й кілька рибин»
Тоді Ісус людям звелів
На землю сісти,
Взяв сім хлібів
Та кілька тих рибин,
І Господу хвалу воздав
Їх поламав,
І людям і учням давати став.
Ті ж іншим роздавали,
Їли всі до наситу,
Ще й куснів назбирали
Що зостались,
Сім ковшів повних,
Тих же що їли
Було зо тисячі чотири,
Окрім дітей й жінок.
І відпустив Ісус народ,
У човен сів,
Прибув
В сторону Магадану.
15.10.2023р. Упорядник Галина Британ.
Щиро вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.
У грудні 2022 року вийшла моя нова перлинка – найбільша книга поезії “Світає”, у яку увійшли всі топові вірші, які є тут на сайті.
Найкращою винагородою за мою працю є:
- Купівля моєї нової книги;
- Підписка на мене у соцмережах;
- Донат на підтримку
- *** 5169 3600 2176 0248 ***
Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.
