Озвався знов Ісус до них
І притчами заговорив:
«Царство Небесне схоже на царя,
Що справив синові своєму він весілля,
Та слуг своїх послав,
Запрошених покликать на весілля,
Але вони прийти бо не хотіли.
Та цар ще й інших слуг послав,
І так сказав:
«запрошеним скажіть,
Обід я зготував,
Волів зарізав
І вгодовану худобу,
Усе готове,
Тільки приходьте на весілля»
Та ті тим знехтували,
Й не пішли,
А деякі пішли на своє поле,
А деякі до крамарства пішли,
А деякі ще й слух впіймали,
Та й повбивали.
І цар розгнівався тоді,
І вислав військо,
Що вигубило всіх убивць
Спалило їхнє місто.
А потім слугам своїм мовив:
«Обід готовий,
Але запрошені
Були не гідні,
Підіть же ви на роздоріжжя,
Й кого зустрінете,
Покличте на весілля»
І вийшли слуги на роздоріжжя,
І всіх зібрали,
Кого спіткали.
Добрих і злих,
Так що весільна світлиця,
Повна гостей була,
Потім ввійшов туди Цар,
Щоб на гостей подивитись своїх,
Вздрів чоловіка він поміж них,
Що не в весільну одіж, вдягнутий був,
Цар же сказав йому:
«Як ти ввійшов соди,
Одежі весільної не маючи?»
А той мовчав.
Тоді цар до слуг сказав:
«Зв’яжіть йому руки та ноги,
Та киньте його ви
У темряву кромішню
Там буде плач і скрегіт зубів»
Бо знайте це
– покликаних багато,
Та мало вибраних».
І радитися стали фарисеї,
Як би впіймати його на слові
І вислали до нього учнів своїх,
Разом з Іродіянами.
«Учителю, – сказали бо вони –
Ми знаємо що ти
Є щиросердний,
І що дороги Божої по правді ти навчаєш,
І ні на кого не вважаєш,
Бо на обличчя людям ти не дивишся.
Скажи нам як тобі здається,
Чи кесарю дозволено податок бо давати, чи ні?»
Ісус же знаючи лукавство їхнє,
Озвавсь до них:
«Чого ж ви спокушаєте мене,
О лицеміри,
Ви покажіть мені той податковий гріш»
І ті йому динарій принесли,
Ісус тоді спитав у них:
Чий образ це і напис?»
«Та Кесарів» – вони відповіли,
Тоді до них Ісус і каже:
«То кесареве кесарю віддайте,
А Боже Богові»
Ті здивувались, почувши це,
І полишивши їх пішли.
У цей же день,
Прийшли до нього садукеї,
Що кажуть що немає воскресіння,
Й спитали:
«Учителю, Мойсей же так казав –
Як хтось умре бездітним,
То брат його нехай,
Із жінкою одружиться його,
Й відновить потомство брата свого.
Було в нас сім братів,
І перший одружившись вмер,
Потомства не лишив,
Зоставив жінку братові своєму,
Так само й другий, третій, і аж до сьомого.
Нарешті після всіх й жінка померла.
Отож у воскресінні,
Чиєю жінкою вона буде,
Бо всі сім її мали?»
Ісус у відповідь сказав їм:
«Ви помиляєтесь,
Писання ви не знаєте,
Ні сили Божої,
У воскресінні не женяться і заміж не виходять,
А є як ангели на небі,
А щодо воскресіння мертвих,
Хіба ви не читали слово Боже,
Яке вам каже –
Я Авраама Бог, Бог Ісаака, Бог Якова,
Я Бог не мертвих – але живих!»
І чувши це народ весь дивувався
Його навчанню.
Довідавшись, що він уста замкнув бо садукеям,
Зібрались разом фарисеї,
Й один із них, законовчитель
Його спитав, щоб спокусити:
«Учителю, яка ж бо заповідь
В законі є найбільша?»
Він же сказав до нього:
«Люби Господа Бога твого
Всім серцем твоїм і душею усією,
Всією думкою твоєю.
Оце найбільша заповідь й найперша,
А друга схожа є на неї:
Люби ближнього свого,
Як себе самого,
На ці дві заповіді, знайте,
Всі пророки спираються».
Коли фарисеї вкупі були,
Ісус спитав їх:
«Що думаєте про Христа ви?
Чий він Син?»
А ті йому й сказали:
«Давидів»
Тоді промовив він:
«Як же Давид в натхненні
Господом його зове,
І каже так:
Господь промовив Владиці моєму –
Сідай праворуч мене,
Доки не покладу,
Я ворогів твоїх тобі під ноги.
Як же цей Давид Господом його зове,
То як він сином його бути може?»
Й ніхто не зважився і слова йому сказать,
Ні запитать.
15.10.2023р. Упорядник Галина Британ.
Щиро вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.
У грудні 2022 року вийшла моя нова перлинка – найбільша книга поезії “Світає”, у яку увійшли всі топові вірші, які є тут на сайті.
Найкращою винагородою за мою працю є:
- Купівля моєї нової книги;
- Підписка на мене у соцмережах;
- Донат на підтримку
- *** 5169 3600 2176 0248 ***
Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.
