І ранок наступив
Усі перосвященники і старші
Скликали раду на Ісуса
Щоб його вбити,
Й його зв’язавши,
До Пилата повели,
Правителя.
Тоді ж бо Юда,
Що зрадив був Ісуса
Побачивши це все,
Розкаявся й вернув,
Ті тридцять срібників,
Первосвященикам,
І старшим,
Сказавши:
«Я згрішив, видавши кров невинну»
А ті ж відповіли:
«Що нам до того? Побачиш ти!»
Тоді він кинув гроші у святиню
І геть пішов,
Й повісився.
Первосвященики ж тоді,
Узяли гроші ті,
Й сказали:
«Їх не годиться класти до скарбоні
Бо це ж бо ціна крові»
Й купили за тих тридцять срібняків,
Гончарське поле,
Щоби чужинців там ховати,
Те поле й досі зветься Полем Крови.
Тоді здійснилось слово,
Пророка Єремії, що казав:
«І тридцять срібняків вони узяли,
Ціну бо того,
Що був оцінений,
Ізраїля синами,
І за гончарське поле їх бо дали,
Так як звелів мені Господь»
Тоді поставили Ісуса перед Пилатом,
А той і став питати:
«Ти цар Юдейський?»
Ісус і відповів: «Ти кажеш»
Коли ж первосвященики і старші,
Обвинувачували бо його,
Мовчав він.
Не говорив нічого,
Тоді Пилат сказав до нього:
«Хіба не чуєш всього,
Що вони свідкують на тебе?»
Та не сказав Ісус ні слова
Пилат же дивувався.
На свято,
Звик правитель відпускати,
Народові одного в’язня,
Якого би народ хотів,
Був же тоді,
Відомий в’язень, що Варавва звався,
І як народ зібрався,
Пилат до них сказав:
«Кого бажаєте, щоб відпустив я вам?
Варавву, чи Ісуса, що Христос зоветься?»
Та знав Пилат бо добре,
Що з зависти народ той,
Ісуса видав.
Та як сидів на тім судилищі Пилат,
Жінка прислала йому сказати,
Щоб не робив нічого тому праведнику віні,
Бо тої ночі вона багато заради нього
Витерпіла в сні.
Та первосвященики і старші
Народ намовили просити за Варавву,
Ісуса ж видати на смерть.
Й озвався до народу знов Пилат:
«Кого бажаєте щоб з двох я відпустив бо вам?»
І ті відповіли: «Варавву!»
Тоді Пилат сказав їм:
«Що ж маю робити,
З Ісусом, що Христос зоветься?»
Вони кричала:
«Хай буде він розп’ятий»
Тоді сказав Пилат:
«Що ж злого учинив він вам?»
Вони ж ще більше стали всі кричати:
«Нехай буде розп’ятий».
Пилат побачив що нічого вже не вдіє,
А заколот все більшає, народ мов навісніє,
Взяв він води й умив
лице і руки,
І каже:
«Невинний я
Бо крови, праведника цього,
Побачите бо ви»
А ті стали кричати:
«Кров його на нас і дітях наших»
Тоді він відпустив бо їм Варавву,
Ісуса ж бичувавши
Віддав на розп’яття.
І вояки правителя Ісуса взяли
І всю чоту на нього зібрали,
Червоний плащ на нього одягнули,
Сплели вінець з тернини,
Й на голову йому поклали,
Й у праву руку
Тростину дали.
А потім впавши на коліна перед ним,
Так глузували:
«Радуйся Юдейський царю»
На нього плювали,
Тростиною по голові били,
А коли вдосталь насміялись,
Його одіж на нього вдягли,
Й на розп’яття повели.
Виходячи одного чоловіка,
Вони зустріли,
І змусили його
Неси Ісуса хрест.
Прибувши на те місце,
Що звалося Голготою,
Тобто сказати «Череп – місце»
Вони бо випити Іусові дали,
Вина із жовчю,
Та він покуштувавши,
Пити не захотів,
Потім Ісуса розіп’яли.
А ті що розп’яли,
Ще жереб кинули,
На одіж
Ісусову.
А потім сіли стерегти.
Над головою у Ісуса
Висів бо надпис –
За що його засуджено було
Писало там:
«Це Ісус – Цар Юдейський»
Тоді розіп’яли з ним разом,
Розбійників обох,
Праворуч і ліворуч нього.
Ті ж що проходили повз нього
То лихословили на нього
Кажучи:
«Ти, що руйнуєш храм
А за три дні його знов відбудовуєш,
Спаси себе самого,
Якщо ти Божий Син,
То із хреста зійди»
Так само й старші і первосвященики
Сміялись кажучи:
«Він інших бо спасав, –
Себе не може він спасти,
Ізраїля він цар,
То хай тепер зійде з хреста,
Й увіруємо в нього.
Він покладався бо на Бога
Нехай сьогодні
Врятує його Бог,
Як любить він його,
Сам бо казав – Я Божий Син»
Й розбійники що були з ним
Розп’яті,
Його теж ображали.
Від шостої години темрява настала,
По всім краю, аж до дев’ятої години,
Близько ж дев’ятої Ісус бо скрикнув голосом міцним
І вимовив:
«Елі, Елі, лема савахтані»,
Що означало «Боже мій, Боже мій,
Чому ти покинув мене?»
Деякі з тих, що стояли там
Казали: «Іллю він кличе»
Й один із них що там стояли
Негайно губку взяв
І оцетом її змочив,
На тростину бо настромив,
І пити йому дав.
Інші ж казали:
«Лиши його побачимо
чи прийде бо
Ілля, щоб врятувать його»
І вмить Ісус голосно закричав,
І духа віддав.
І храму завіса роздерлась надвоє,
Від верху до низу,
Й земля затряслася,
І скелі розпались,
Гроби розкривались,
Багато тіл святих померлих встали,
І вийшовши з гробів,
по воскресінні бо його
ввійшли у святе місце
і багатьом з’являлись.
А сотник й ті що стерегли біля хреста,
Побачивши ці землетруси,
І те що сталось
Дуже налякались,
І промовляли:
«Це справді
Син Божий був»
Було там жінок багато,
Які здалека стояли,
Вони слідом за Ісусом з Галилеї йшли
Йому прислуговували,
Між ними була
Марія – Магдалена,
Марія – мати Якова то Йосифа,
І мати синів Заведея.
Як вечір настав,
Приийшов із Аритмеї
Заможний чоловік,
Що Йосифом бо звався,
Він учнем теж Ісуса став.
Й він у Пилата
Став просити
Тіло Ісусове йому віддати.
Й звелів Пилат
Тіло віддати.
І Йосиф тіло взяв,
У біле полотно бо завернув,
І у своїй гробниці новій,
Зі скелі висіченій,
Його поклав.
І прикотивши до входу в гробницю,
Камінь великий,
Пішов.
І бачила оте Марія – Магдалина й інша Марія,
що напроти гробниці сиділи.
На другий день, що після п’ятниці настав,
Первосвященики і фарисеї зібрались,
І до Пилата Кажуть:
«Ми собі пане пригадали,
Що той обманник, казав
Що він на третій день воскресне,
Звели ж бо ти,
Щоби гробниця,
Закрита була добре,
Аж по третій день.
Щоб часом його учні не прийшли,
Не вкрали тіло,
І не сказали всім,
Що з мертвих він воскрес»
Пилат до них і каже:
«Сторожу маєте бо ви
Ідіть
І стережіть»
Вони пішли,і запечатавши гробницю
Там стерегли.
15.10.2023р. Упорядник Галина Британ.
Щиро вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.
У грудні 2022 року вийшла моя нова перлинка – найбільша книга поезії “Світає”, у яку увійшли всі топові вірші, які є тут на сайті.
Найкращою винагородою за мою працю є:
- Купівля моєї нової книги;
- Підписка на мене у соцмережах;
- Донат на підтримку
- *** 5169 3600 2176 0248 ***
Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.
