Пробач мені, Боже, що іноді плачу, пробач,
Ці сльози ніяк не зневіра, то – слабкість дитяча,
Такий собі тихий, безмовний, дити́нячий плач,
Що студить вогонь, який іноді надто гарячий…
Пробач мені, Боже, що іноді просто мовчу,
Мовчання – вода, яка точить тихесенько камінь,
Мовчанням гримую заплакану душу свою́,
Немов вітражем замальовую вікна у храмі…
Пробач мені, Боже, що іноді просто стою,
Тупцюю на місті, не можу і кроку ступити,
Вигоюю рани, щоб потім, мов після дощу
Крізь будь – який ґрунт пагінцями любові пробитись…
11.07.2019
© Автор Британ Галина Ярославівна
Щиро вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.
У грудні 2022 року вийшла моя нова перлинка – найбільша книга поезії “Світає”, у яку увійшли всі топові вірші, які є тут на сайті.
Найкращою винагородою за мою працю є:
- Купівля моєї нової книги;
- Підписка на мене у соцмережах;
- Поширення моїх поезій;
- Донат на підтримку 5168 7451 3084 6501
Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.
