Здається вчора ми зустрілися з тобою
Переплелися погляди, збудивши почуття,
Здавалось ми на світі тільки двоє
І бились в унісон наші серця.
І у весільнім вальсі ми кружляли
Не відпускаючи долоні ні на мить,
Життя своє щасливе планували…
А час кудись біжить, кудись спішить…
Уже багато, любий,пролетіло
Квітучих весен, і холодних зим
Позаду ми з тобою залишили
Тепло усмішки, гіркоту сльози
Я згадую, як ми батьками стали
Як вперше я почула слово мама,
Як вперше ти синочка обійняв
Як сльози батьківського щастя ти ховав.
І що б не сталось знала я що поруч
Твоє плече, надійне і міцне,
Твоя любов і чисте серце твоє,
твоя душа – в якій – життя моє.
Спасибі любий за турботу твою
За те що тепло поруч із тобою,
За те що разом труднощі долаєм
За те що ти розумієш і кохаєш.
Я попрошу у Господа, для тебе
Світанків чистих, сонячного неба.
Ти моє світло, ти моя любов
З тобою разом ми єдине ціле
Минатимуть роки, і знав і знов
На землю падатиме листя пожовтіле
А ми будем весну знову чекати
А ми радітимемо кожній миті
Словами сина – мої мама й тато
І ніжними обіймами зігріті.
Ми згадуватимемо нашу першу зустріч
Як вперше наші погляди зустрілись
І розумітимемо що тоді ще
Відразу все відчули, і зрозуміли
Що знали вже тоді що будем разом
Стрічати весни, проводжати осінь
І знали вже тоді, що будем разом
Як час притрусить сивиною коси…
Як дні минатимуть і теплі і холодні –
Моя рука завжди в твоїй долоні,
І серце моє завжди відчуває –
Як ти підтримуєш, піклуєшся кохаєш…
Багато трудностей підносила нам доля
Та ми всі перешкоди подолаєм
Бо серце в нас одне на двох з тобою,
Бо ми підтримуєм, розумієм і кохаєм
12.03.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна