Не бійся, впасти не страшно,
Бо тут, унизу, все просто,
Все чисто, прозоро, вчасно,
Для серця незримий простір…
Продовжити читання “Поезія “Не бійся, впасти не страшно…””
Поезія “Господь чекає…”
Ти сьогодні прокинувся зранку,
Вмився, швидко одежу накинув,
Я чекав, що хоч після сніданку,
Ти згадаєш про мене, сину…
Продовжити читання “Поезія “Господь чекає…””
Поезія “Ти дихай…”
Ти дихай, дихай, чуєш? Дихай, дихай…
Повітря – щит від холоду зими,
Все стихне, стихне, віриш? Стихне, стихне,
Поки дощить – із Богом говори…
Продовжити читання “Поезія “Ти дихай…””
Поезія “Зміцніла віра”
Збились об землю п’яти,
І мозолі набила:
– Небо, хочу літати –
Тихо прошепотіла…
Продовжити читання “Поезія “Зміцніла віра””
Поезія “Хто оцей «король»?”
Небесний Тату, хто оцей «король»?
Нікчемний самозванець у короні…
Як би майстерно він не грав цю роль,
Йому не вдасться всістися на троні!..
Продовжити читання “Поезія “Хто оцей «король»?””
Поезія “Тоненькі крильця”
Тихенько осінь падала на плечі,
І вітер грався золотавим листям,
Вона ішла беззахисна, маленька,
Сховавши під плащем тоненькі крильця…
Продовжити читання “Поезія “Тоненькі крильця””
Поезія “Бог біля тебе стоїть…”
Ти колись у дорозі впав,
Подорожній вдарив у спину…
Тоді Бог біля тебе стояв,
Обіймаючи, мов дитину…
Продовжити читання “Поезія “Бог біля тебе стоїть…””
Поезія “Їм вручили крила…”
В пам’ять про загиблих під час обвалу будинку в Дрогобичі в ніч з 27 на 28 серпня 2019 року…
Ніч уже заглядала в віконце,
Якось сумно чомусь їй стало,
Наче завтра не вийде сонце,
Усміхнулась й думки відігнала…
Продовжити читання “Поезія “Їм вручили крила…””
Поезія “Візьми мої крила…”
Візьми мої крила, не бійся – літати так просто,
Здійнятись над містом, вбираючи волі тепло,
Там, високо в небі, байдуже якого ти зросту,
Там цінний лиш статус душі, а все решта – ніщо!
Продовжити читання “Поезія “Візьми мої крила…””
Поезія “Ти не знаєш…”
Ти не знаєш, яка розмова
Не повториться більше ніколи,
І кого не зустрінеш знову,
І чия вже втомилась доля…
Продовжити читання “Поезія “Ти не знаєш…””