У вас висока посада,
Костюм дорогий і краватка,
Всі інші ідуть позаду
У робах, на латці латка…
Продовжити читання “Поезія «Душа не носить корони…»”
Поезія «Дозволь собі бути не ідеальною…»
Дозволь собі бути не ідеальною,
Трішки незвичною, дещо банальною,
Декому може не зрозумілою,
Але собою, такою щирою…
Продовжити читання “Поезія «Дозволь собі бути не ідеальною…»”
Поезія «Ілюзія ходила між людей…»
Ілюзія ходила між людей
Собою затуляючи довіру
Ключами до омріяних дверей
Манила душі, розіпнувши віру…
Продовжити читання “Поезія «Ілюзія ходила між людей…»”
Поезія «Віддаю в добрі руки щирість…»
Віддаю в добрі руки щирість,
Хоч вона не нова́, та вміє
Фарбувати буденну сірість
Дарувати душі надію…
Продовжити читання “Поезія «Віддаю в добрі руки щирість…»”
Поезія “Бог любить тебе, а ти?”
Бог любить тебе, а ти?
Чи вмієш щиро любити?
Чи вмієш сили знайти,
Щоб кривдника свого простити?
Продовжити читання “Поезія “Бог любить тебе, а ти?””
Поезія “Побудь зі мною…”
Побудь зі мною, поруч, близько – близько,
Я скучила за істинним тобою,
Умий обличчя, не потрібно блиску
Ми ж наодинці, чуєш, тільки двоє…
Продовжити читання “Поезія “Побудь зі мною…””
Поезія “Сяючі люди…”
Буває, зустрінеш людину,
(а в тебе в серці зима…)
І наче й не було зи́мно
І наче весна, весна…
Продовжити читання “Поезія “Сяючі люди…””
Поезія “Я нині для тебе пишу…”
Я нині для тебе пи́шу
Так – так, саме для тебе,
І, словом хвилюючи тишу,
Схиляю глибоке небо…
Продовжити читання “Поезія “Я нині для тебе пишу…””
Поезія “Колись ти пригорнеш мене до себе…”
Колись ти пригорнеш мене до себе
І скажеш як любив всі ці роки́
Як світ без сонця, без блакиті неба,
Так ти не міг життям без мене йти…
Продовжити читання “Поезія “Колись ти пригорнеш мене до себе…””
Поезія “А світу так бракне щирості…”
А світу так бракне щирості,
Без неї душа холоне…
Бояться серця вразливості,
Ховаються за шаблони…
Продовжити читання “Поезія “А світу так бракне щирості…””