До неї, ніхто не торкався твоєї душі,
Так ніжно і щиро, так лагідно, бережно, м’яко…
До неї, ти й не уявляв, що так любиш вірші,
Не знав, що у тобі так сонця і світла багато…
Продовжити читання “Поезія «До неї…»”
Поезія « Ми з тобою…»
Ми з тобою – крізь радість й біль,
Ми з тобою – крізь дощ і сонце,
Як на рани сипали сіль
Перехожі і незнайомці,
Продовжити читання “Поезія « Ми з тобою…»”
Поезія “Торкнутися би до твоїх небес…”
Торкнутися би до твоїх небес,
Щоби відчути спокій твого світу,
Бо там є Той, хто вже давно воскрес,
Лишивши сяйво Свого заповіту…
Продовжити читання “Поезія “Торкнутися би до твоїх небес…””
Поезія “Коли згасне вечірня зоря…”
Коли згасне вечірня зоря,
Я молитвою буду з тобою,
Бо любов – то молитва моя
Найсильніша невидима зброя…
Продовжити читання “Поезія “Коли згасне вечірня зоря…””
Поезія “Вона була для нього всім життям…”
Вона була для нього всім життям,
Його весною, і квітучим літом,
Отою, що будує в серці храм,
Вона була для нього цілим світом…
Продовжити читання “Поезія “Вона була для нього всім життям…””
Поезія “Він і вона…”
А без нього вона не співає
Ви запитуєте чому?
Просто музика не лунає
Що властива лише йому…
Продовжити читання “Поезія “Він і вона…””
Поезія “Особлива Людина”
Коли у душі – небеса,
А щастям стає кожна днина,
Це значить у тво́є життя
Прийшла особлива Людина…
Продовжити читання “Поезія “Особлива Людина””
Поезія “Дві рідні душі…”
Звичайна комусь, тобі ж – особлива,
Комусь непримітна і надто проста,
Для тебе ж – одна, найдорожча, єдина,
Для тебе ж – кохання усього життя…
Продовжити читання “Поезія “Дві рідні душі…””
Поезія “Колись…”
Колись, тримаючи мої долоні,
Мов скарб, що найдорожчий від усіх,
Ти поглядом обіймеш мої скроні,
Побачивши на них вже перший сніг…
Продовжити читання “Поезія “Колись…””
Поезія “Моя Людина…”
– Втомилася? Перепочинь, кохана
Як день минув, що нового сьогодні?
Ось там на кухні ще гаряча кава…
Ти не замерзла? Нині день холодний…»
Продовжити читання “Поезія “Моя Людина…””