О люди, люди… Люди ми чи ні?
Так соромно, так боляче до краю…
То ми єдині? Як же? Ми – чужі…
Та хижий звір боронить свою зграю…
Продовжити читання “Поезія “Люди ми чи ні?””
Поезія “А знаєш, я навчилася прощати…”
Тобі мене нізащо не зламати,
Бо навіть, як топтатимеш ногами,
Я знову буду світлом поростати,
Ховаючи любов поміж рядками…
Продовжити читання “Поезія “А знаєш, я навчилася прощати…””
Поезія “Ти кажеш я слабка …?”
Ти кажеш я слабка? Бо знов змовчала…
Бо не кричу, кидаючи штики́,
Бо не засуджую, а мала б, мала б, мала…?
Не можу так, не вмію так, прости…!
Продовжити читання “Поезія “Ти кажеш я слабка …?””
Поезія “Витри сльози, моя дитино …”
Витри сльози, моя дитино,
Скинь мішок, що несеш давно,
Глянь, як сильно затиснув спину,
Та хіба ж він вартий того́?
Продовжити читання “Поезія “Витри сльози, моя дитино …””
Поезія “Справжній зміст…”
Немає бідних і багатих,
У цьому світі протиріч,
Є ті – у кого в серці свято,
І ті – у кого в серці ніч…
Продовжити читання “Поезія “Справжній зміст…””
Поезія “Завтра зовсім близько…”
Сидів Іуда тихо за столом,
Сховавши ніж у себе за плечима,
Бродила ніч підступна за вікном,
Та вмить Ісус зустрівся з ним очима…
Продовжити читання “Поезія “Завтра зовсім близько…””
Поезія “Перони…”
Ти поїхала, а він зостався там,
На пероні тиші і споко́ю,
Осторонь усіх життєвих драм
Не судилось їхати з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Перони…””
Поезія “Тоненькі крильця”
Тихенько осінь падала на плечі,
І вітер грався золотавим листям,
Вона ішла беззахисна, маленька,
Сховавши під плащем тоненькі крильця…
Продовжити читання “Поезія “Тоненькі крильця””
Поезія “Бог біля тебе стоїть…”
Ти колись у дорозі впав,
Подорожній вдарив у спину…
Тоді Бог біля тебе стояв,
Обіймаючи, мов дитину…
Продовжити читання “Поезія “Бог біля тебе стоїть…””
Поезія “Дай руку, доню…”
Дай руку, доню, дай, моє пташа́тко,
Щоб не торкнулась скронь твоїх сльоза,
Доросла вже, а у душі – дівчатко,
І ті ж страхи́, лиш усмішка не та…
Продовжити читання “Поезія “Дай руку, доню…””