Я так довго хотіла сказати прощаю,
Так щоб істинно, щоби тягар із плеча…
Та маленьке дівчатко у серці ридає
Комом в горлі чомусь застрягають слова… Продовжити читання “Поезія “Я прощаю, прощаю…””
Поезія «Ти сердишся на нього…?»
Ти сердишся на нього… Що ж спинись,
І уяви на мить, що він не поряд,
Що інша – його небо, його вись,
Що іншу зігріває його погляд…
Продовжити читання “Поезія «Ти сердишся на нього…?»”
Поезія «Коли підіймаєш камінь …»
Коли підіймаєш камінь,
Щоб кинути в чиюсь долю,
Подумай про серце мами,
Вона б не пишалась тобою…
Продовжити читання “Поезія «Коли підіймаєш камінь …»”
Поезія «Не заходь в мою душу із галасом лютих промов…»
Не заходь в мою душу із галасом лютих промов,
Там лиш тиша і спокій, прошу, не поруш того раю,
В ньому – вічність, безмежжя, ота безкорисна любов,
Без якої насправді нічого на світі немає…
Продовжити читання “Поезія «Не заходь в мою душу із галасом лютих промов…»”
Поезія “Не впадайте в полон образи!”
Поезія на основі цитати із Святого письма: Усяке роздратування, і лютість, і гнів, і крик, і лихослів’я з усякою злобою нехай будуть знищені у вас; а будьте один до одного добрими, милосердними… (посл. До Єфесян 4:31,32)
Вас образили…Біль огортає,
Слізьми тихо по скронях стікає…
Та насправді Господь лиш знає –
Той хто б’є – той найбільше страждає!
Продовжити читання “Поезія “Не впадайте в полон образи!””
Поезія “Чи вміємо любити ми..?”
На цю поезію мене надихнули слова Матінки Терези – «Коли ти засуджуєш людей, у тебе не залишається часу на те, щоб їх любити».
Блукав по світу старець сивий,
Ішов дорогою один,
Усе життя вважав настирно,
Що правду відкриває всім…
Продовжити читання “Поезія “Чи вміємо любити ми..?””
Поезія “Дій – пора!”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро робіть, хто ненавидить вас, і моліться за тих,хто ображає вас і гонять. (Єв. Від Матея 5:44) Тим хто тебе образив, гірше, ніж тобі, адже якщо вони рaнять інших, значить, самі вони теж порaнені.
В твоїх очах холодний буревій?
Колючим вітром все навкруг проймає?
Спинися, і єдине зрозумій –
Від цього вітру серце замерзає…
Продовжити читання “Поезія “Дій – пора!””
Поезія “Господь – суддя!”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : «Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити,і, якою мірою міряєте, такою й вам відміряють; чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж в у власнім оці ти не добачаєш?…» (Єв. Матея 7:1,2,3)
Ми в оці друга, бачимо маленьку скалку,
Дістати намагаємось її,
Ми помиляємось, випалюючи «правду»,
Вдягаємось у мантію судді…
Продовжити читання “Поезія “Господь – суддя!””
Поезія “А ти не давайся..!”
Поезія на основі цитати із Святого Письма: «Гнівайтеся, та не грішіте! Нехай сонце не заходить у гніві вашому» (посл. До Ефесян 4: 26)
Чому сонце в небі не гріє тебе?
Чому все навкруг не втішає?
Бо щось у середині точить, пече,
Образа серденько з’їдає…
Продовжити читання “Поезія “А ти не давайся..!””
Поезія “Пробач…”
Поезія на основі цитати із Святого Письма – «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний простить вам…» (Єв. Матея 6:14)
Пробач, як ранила тебе до болю,
Невмисно зачепивши за живе,
Побачила сьогодні очі тво́ї,
І зрозуміла як люблю тебе…
Продовжити читання “Поезія “Пробач…””