Поезія “Допоки мама поруч ти – дитина…”

Вона ридала, коли ти родився,
Від радості, хоч тіло біль скував,
Стискалось серце, як ходити вчився,
Як вперше мовив довгождане «Мам»…
Продовжити читання “Поезія “Допоки мама поруч ти – дитина…””

Поезія “Візьми мої крила…”

Візьми мої крила, не бійся – літати так просто,
Здійнятись над містом, вбираючи волі тепло,
Там, високо в небі, все рі́вно якого ти зросту,
Там цінний лиш статус душі, а все решта – ніщо!
Продовжити читання “Поезія “Візьми мої крила…””