Зимовий вечір, станція метро…
Юнак по телефону розмовляє:
– Люблю тебе, люблю… Алло, алло… –
Щаслива усмішка вуста не покидає…
Продовжити читання “Поезія «А це любов …»”
Поезія «До неї…»
До неї, ніхто не торкався твоєї душі,
Так ніжно і щиро, так лагідно, бережно, м’яко…
До неї, ти й не уявляв, що так любиш вірші,
Не знав, що у тобі так сонця і світла багато…
Продовжити читання “Поезія «До неї…»”
Поезія «Мій найкращий серед людей…»
Ти не даш мені впасти, я знаю,
Ти підставиш своє плече,
Крила змучені підлатаєш
І триматимеш міцно мене…
Продовжити читання “Поезія «Мій найкращий серед людей…»”
Поезія «Любов ніколи не мине…»
Минаються століття і віки,
Міняються стандарти, ідеали
Лише любов лишається завжди
Незмінна, нескінченна, досконала…
Продовжити читання “Поезія «Любов ніколи не мине…»”
Поезія “Мама, здається я закохалась…”
Мама, здається я закохалась,
Він такий красень, хоч часом зухвалий
Каже що в сукні я наче принцеса
Хоч було холодно вчора, замерзла…
Продовжити читання “Поезія “Мама, здається я закохалась…””
Поезія «Ти сердишся на нього…?»
Ти сердишся на нього… Що ж спинись,
І уяви на мить, що він не поряд,
Що інша – його небо, його вись,
Що іншу зігріває його погляд…
Продовжити читання “Поезія «Ти сердишся на нього…?»”
Поезія «Дозволь собі бути не ідеальною…»
Дозволь собі бути не ідеальною,
Трішки незвичною, дещо банальною,
Декому може не зрозумілою,
Але собою, такою щирою…
Продовжити читання “Поезія «Дозволь собі бути не ідеальною…»”
Поезія “Оте що не вбиває…”
«Що не вбиває, зміцнює тебе…» –
Насправді це всього лишень слова.
Що не вбиває – то нестерпно б’є,
Руйнує те, чим сяяла душа…
Продовжити читання “Поезія “Оте що не вбиває…””
Поезія “А я пишу́…”
А я пишу́… А що мої вірші?
Це сльози, радощі, передчуття, надії…
Я ними обійму твої дощі,
Я ними твоє серце обігрію…
Продовжити читання “Поезія “А я пишу́…””
Поезія “Круки – відчуття”
Буває відчуття, що я згубилась,
Поміж буденних сірих колісниць,
За цінності моральні учепилась,
Зі свічкою блукаю між темниць…
Продовжити читання “Поезія “Круки – відчуття””