Красиве серце – промінь серед зим,
Воно уміє істинно любити,
В ньому Господь будує власний дім,
Щоб назавжди́ в тім домі поселитись…
Продовжити читання “Поезія «Красиве серце»”
Поезія «Тьотю, а купіть мені води…»
За продуктами забігла в магазин,
Біля входу хлопченя маленьке:
«Тьотю, а купіть мені води…»
«Добре, зараз вийду, я скоренько…»
Продовжити читання “Поезія «Тьотю, а купіть мені води…»”
Поезія «Віддаю в добрі руки щирість…»
Віддаю в добрі руки щирість,
Хоч вона не нова́, та вміє
Фарбувати буденну сірість
Дарувати душі надію…
Продовжити читання “Поезія «Віддаю в добрі руки щирість…»”
Поезія «Кілька пігулок»
Старий дідусь пігулки купував:
– Від головного болю дайте кілька…
Купюри в гаманці перебирав…
«Поштучно ні, цілу пластину тільки –
Продовжити читання “Поезія «Кілька пігулок»”
Поезія “Краплинка доброти…”
Не плачу, ні, кому потрібні сльози,
Душа стікає краплями роси,
Між сірих днів загубленої прози,
Мені б лишень краплинку доброти…
Продовжити читання “Поезія “Краплинка доброти…””
Поезія “Сяючі люди…”
Буває, зустрінеш людину,
(а в тебе в серці зима…)
І наче й не було зи́мно
І наче весна, весна…
Продовжити читання “Поезія “Сяючі люди…””
Поезія “Я не вмію ховати душу …”
Я не вмію ховати душу,
Із дитинства просили – ховай,
Не навчилась, хоч певно мушу,
Бо буває болить до краю…
Продовжити читання “Поезія “Я не вмію ховати душу …””
Поезія “Я така, як колись…”
Я така, як колись… Та ж сама,
У очах – відбиток весни…
Залатаю на серці рани,
Заховаю їх під крильми…
Продовжити читання “Поезія “Я така, як колись…””
Поезія “Пишу, як дихаю…”
Пишу́, як дихаю, як дихаю пишу́…
Просякнуте повітря моє словом,
Несу його незайману красу
Між люди, накриваючи покровом
Продовжити читання “Поезія “Пишу, як дихаю…””
Поезія “Любіть людей…”
Любіть людей, любіть тепло у них,
Без користі, без вигоди, без зиску,
Без докорів і сумнівів пустих,
Не прагнучи оманливого блиску…
Продовжити читання “Поезія “Любіть людей…””