Колись, тримаючи мої долоні,
Мов скарб, що найдорожчий від усіх,
Ти поглядом обіймеш мої скроні,
Побачивши на них вже перший сніг…
Продовжити читання “Поезія “Колись…””
Поезія “Моя Людина…”
– Втомилася? Перепочинь, кохана
Як день минув, що нового сьогодні?
Ось там на кухні ще гаряча кава…
Ти не замерзла? Нині день холодний…»
Продовжити читання “Поезія “Моя Людина…””
Поезія “Будуй себе!”
Що коїться, що коїться з людьми,
Потоки бруду, наче дощ, безмежні…
Все ділимось на групи, табори,
Відсотками окреслюючи межі…
Продовжити читання “Поезія “Будуй себе!””
Поезія “Хто ти…”
Хто ти, мені розкажуть ті сльозинки,
На скроні, оголивши душу твою,
Хто ти, мені розкажуть твої вчинки,
Коли ми йтимемо повз біль з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Хто ти…””
Поезія “Тато поруч…”
Кожного літа мама з татусем,
Відвозили синочка до бабусі,
Ось він підріс, і твердо заявив –
«Дорослий я уже, і не боюся
Продовжити читання “Поезія “Тато поруч…””
Поезія “За ширмою…”
За ширмою у́смішки – біль,
За маскою радості – смуток…
Слова б’ють завжди́ у ціль,
Що кинуте – не вернути…
Продовжити читання “Поезія “За ширмою…””
Поезія “Дорога моя Людина!”
Моя рідна, ти – моя душа
Ти в житті – моє благословення,
Моє сонце і моя весна,
Мої крила і моє натхнення!
Продовжити читання “Поезія “Дорога моя Людина!””
Поезія “Серце про все розкаже…”
Слухаю серце тво́є,
Каже тихенько: «Кохаю»
Каже, що ми обоє,
В ритмі одному ступаєм…
Продовжити читання “Поезія “Серце про все розкаже…””
Поезія “Серце про все розкаже…”
Слухаю серце тво́є,
Каже тихенько: «Кохаю»
Каже, що ми обоє,
В ритмі одному ступаєм…
Продовжити читання “Поезія “Серце про все розкаже…””
Поезія “Бог любить тебе, а ти?”
Бог любить тебе, а ти?
Чи вмієш щиро любити?
Чи вмієш сили знайти,
Щоб кривдника свого простити?
Продовжити читання “Поезія “Бог любить тебе, а ти?””