О люди, люди… Люди ми чи ні?
Так соромно, так боляче до краю…
То ми єдині? Як же? Ми – чужі…
Та хижий звір боронить свою зграю…
Продовжити читання “Поезія “Люди ми чи ні?””
Поезія “А знаєш, я навчилася прощати…”
Тобі мене нізащо не зламати,
Бо навіть, як топтатимеш ногами,
Я знову буду світлом поростати,
Ховаючи любов поміж рядками…
Продовжити читання “Поезія “А знаєш, я навчилася прощати…””
Поезія “Ти кажеш я слабка …?”
Ти кажеш я слабка? Бо знов змовчала…
Бо не кричу, кидаючи штики́,
Бо не засуджую, а мала б, мала б, мала…?
Не можу так, не вмію так, прости…!
Продовжити читання “Поезія “Ти кажеш я слабка …?””
Поезія “Витри сльози, моя дитино …”
Витри сльози, моя дитино,
Скинь мішок, що несеш давно,
Глянь, як сильно затиснув спину,
Та хіба ж він вартий того́?
Продовжити читання “Поезія “Витри сльози, моя дитино …””
Поезія “Різдво, наче казка…”
Різдво, наче казка, я іду до мами і тата,
До тих найрідніших у цілому світі людей,
Байдужа для них мішура – і здобутки, і статус,
Вони просто люблять і завжди чекають дітей…
Продовжити читання “Поезія “Різдво, наче казка…””
Поезія “Вітаю, друзі, із прийдешнім святом..!”
Ну що Вам побажати в новім році,
Вже всі усього набажали вкрай…
Дай Бог нам бути на одному боці,
Шукаючи свою дорогу в рай…
Продовжити читання “Поезія “Вітаю, друзі, із прийдешнім святом..!””
Поезія “Справжній зміст…”
Немає бідних і багатих,
У цьому світі протиріч,
Є ті – у кого в серці свято,
І ті – у кого в серці ніч…
Продовжити читання “Поезія “Справжній зміст…””
Поезія “Не шкодуйте часу…”
– Мам, посидь зі мною…
– Мам, допоможи…
– Можна я з тобою?
– Що це, підкажи…?
Продовжити читання “Поезія “Не шкодуйте часу…””
Поезія “Мій Миколаю…”
Мій Миколаю, я хоч не дитина,
Та напишу і я тобі листа,
Буду просити миру Україні,
Добра – у душі, спо́кою в серця́…
Продовжити читання “Поезія “Мій Миколаю…””
Поезія “Могутня сила…!”
Ходила заздрість посеред людей,
У душі заглядаючи пітьмою,
У світі словоблудних лотерей,
Вона не залишалася самою…
Продовжити читання “Поезія “Могутня сила…!””