Вчора людина йшла,
Втоптувала стежини,
На циферблаті життя,
Роки без вороття
Збігли…Нема людини…
Продовжити читання “Поезія “Ти на землі – Людина..!””
Поезія “Скажи мені “Все буде добре, мила”…”
Скажи мені «Все буде добре, мила»
І заховай мої гіркі думки,
Знаєш, не можу підійняти крила,
Так хочеться летіти, а не йти…
Продовжити читання “Поезія “Скажи мені “Все буде добре, мила”…””
Поезія “Ти не такий як всі..!”
А ти такий як всі…Тобі здається…
Це лиш омана, істина ж проста –
Ти особливий, в тобі світло ллється,
Що випромінює лише твоя душа..!
Продовжити читання “Поезія “Ти не такий як всі..!””
Поезія “Соло сонця…”
Стікає літо каплями по стрісі,
Туманами лягаючи на вії,
Сховавши у твоїй пустій валізі
Такі довгоочікувані мрії…
Продовжити читання “Поезія “Соло сонця…””
Поезія “А там за крок… …”
А там за крок… А що он там за крок?
Провалля, впадини, підйоми і вершини,
Новий життєвий нелегкий урок,
Згорток емоцій, вкутаних у рими…
Продовжити читання “Поезія “А там за крок… …””
Поезія “Пусте, як сукня аж не надто модна …”
Пусте, як сукня аж не надто модна,
І туфельки підтерлися уже,
Коли душа прозора, благородна,
У ній – усе…
Продовжити читання “Поезія “Пусте, як сукня аж не надто модна …””
Поезія “Життя підбило моє крило…”
Життя підбило моє крило,
Сльози…Падіння…
Квітуче дерево відцвіло,
Всохло коріння…
Продовжити читання “Поезія “Життя підбило моє крило…””
Поезія “Пам’яті моєї бабусі…”
Провели бабусеньку… Простились,
Діти, внуки, правнуки, родина,
Вишні біля хати похилились –
«Де ж ти йдеш, бабусю, на чужину?»
Продовжити читання “Поезія “Пам’яті моєї бабусі…””
Поезія “Ти стоїш на межі..?”
Ти стоїш на межі, крок за кроком ступаєш межею,
Прораховуєш до міліметра, накреслений шлях,
Балансуєш старанно між істиною і брехнею,
Кажеш важко? А ти ж розумів, – на межі за́вжди так…
Продовжити читання “Поезія “Ти стоїш на межі..?””
Поезія “А у погляді в тебе – весна …”
А у погляді в тебе – весна,
І так тепло іти з тобою,
Випиваю її до дна,
І живу тією весною…
Продовжити читання “Поезія “А у погляді в тебе – весна …””