Не ображайте дорогих людей
Болючими, пекучими словами,
Не закривайте зопалу дверей,
Які проваллям стануть поміж вами…
Продовжити читання “Поезія «Не ображайте дорогих людей…»”
Поезія «Красиве серце»
Красиве серце – промінь серед зим,
Воно уміє істинно любити,
В ньому Господь будує власний дім,
Щоб назавжди́ в тім домі поселитись…
Продовжити читання “Поезія «Красиве серце»”
Поезія «Тьотю, а купіть мені води…»
За продуктами забігла в магазин,
Біля входу хлопченя маленьке:
«Тьотю, а купіть мені води…»
«Добре, зараз вийду, я скоренько…»
Продовжити читання “Поезія «Тьотю, а купіть мені води…»”
Поезія «Кілька пігулок»
Старий дідусь пігулки купував:
– Від головного болю дайте кілька…
Купюри в гаманці перебирав…
«Поштучно ні, цілу пластину тільки –
Продовжити читання “Поезія «Кілька пігулок»”
Поезія “Тоненькі крильця”
Тихенько осінь падала на плечі,
І вітер грався золотавим листям,
Вона ішла беззахисна, маленька,
Сховавши під плащем тоненькі крильця…
Продовжити читання “Поезія “Тоненькі крильця””
Поезія “Бог любить тебе, а ти?”
Бог любить тебе, а ти?
Чи вмієш щиро любити?
Чи вмієш сили знайти,
Щоб кривдника свого простити?
Продовжити читання “Поезія “Бог любить тебе, а ти?””
Поезія “Краплинка доброти…”
Не плачу, ні, кому потрібні сльози,
Душа стікає краплями роси,
Між сірих днів загубленої прози,
Мені б лишень краплинку доброти…
Продовжити читання “Поезія “Краплинка доброти…””
Поезія “Сяючі люди…”
Буває, зустрінеш людину,
(а в тебе в серці зима…)
І наче й не було зи́мно
І наче весна, весна…
Продовжити читання “Поезія “Сяючі люди…””
Поезія “Я не вмію ховати душу …”
Я не вмію ховати душу,
Із дитинства просили – ховай,
Не навчилась, хоч певно мушу,
Бо буває болить до краю…
Продовжити читання “Поезія “Я не вмію ховати душу …””
Поезія “Я така, як колись…”
Я така, як колись… Та ж сама,
У очах – відбиток весни…
Залатаю на серці рани,
Заховаю їх під крильми…
Продовжити читання “Поезія “Я така, як колись…””