Поезія “Цінуйте друзі, ангела свого́…”

Біля старенького вже зовсім, дідуся,
Стояв ангелик, кри́льми огорнувши
Його долоні… Плакала весна,
Життя добігло, обрію торкнувшись…
Продовжити читання “Поезія “Цінуйте друзі, ангела свого́…””

Поезія “Не впадайте в полон образи!”

Поезія на основі цитати із Святого письма: Усяке роздратування, і лютість, і гнів, і крик, і лихослів’я з усякою злобою нехай будуть знищені у вас; а будьте один до одного добрими, милосердними… (посл. До Єфесян 4:31,32)

Вас образили…Біль огортає,
Слізьми тихо по скронях стікає…
Та насправді Господь лиш знає –
Той хто б’є – той найбільше страждає!
Продовжити читання “Поезія “Не впадайте в полон образи!””

Поезія “Чи вміємо любити ми..?”

На цю поезію мене надихнули слова Матінки Терези – «Коли ти засуджуєш людей, у тебе не залишається часу на те, щоб їх любити».
Блукав по світу старець сивий,
Ішов дорогою один,
Усе життя вважав настирно,
Що правду відкриває всім…
Продовжити читання “Поезія “Чи вміємо любити ми..?””

Поезія “Крихітний олівчик в Руці Бога…”

На цю поезію мене надихнула чудова цитата Матінки Терези – «Я – крихітний олівчик у руці Господа, який пише лист любові цьому світові…»
Ти знаєш, ми з тобою можем стати,
Тим крихітним олівчиком чудовим,
Який старатиметься з ніжністю писати,
Свій власний, особливий лист любові…
Продовжити читання “Поезія “Крихітний олівчик в Руці Бога…””

Поезія “Той хто не любить, Бога не пізнав…”

Поезія на основі цитати із Святого Письма : «Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов. Любов Божа до нас відкрилась у тому, що Бог послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми жили через Нього (1 послання Йоана 4:8-9)»

Той хто не любить, Бога не пізнав,
Бо Бог – любов, чистіша від усього,
Він Сина свого у цей світ послав,
Щоб ми з тобою жили через Нього!
Продовжити читання “Поезія “Той хто не любить, Бога не пізнав…””

Поезія “Троянда в саду”

Поезія на основі цитати із Святого Письма: «Яка ж користь людині, як світ цілий здобуде, а занапастить власну душу?» (Єв. Від Матея 16:26)

Росла троянда білосніжна у саду,
До сонечка тягнулась пелюстками,
Свою чудову й неземну красу,
Так щиро всьому саду дарувала…
Продовжити читання “Поезія “Троянда в саду””

Поезія “Диво в душі…”

На цю поезію, мене надихнули слова блаженнішого Любомира Гузара – «Ви дуже сильні, якщо бажаєте добра…»
Двоє друзів ішли шляхами,
У одного руки як сталь,
Він над тілом трудився роками,
Але тільки над тілом, на жаль…
Інший також трудився щомиті,
Молитвами весь шлях устеляв,
Продовжити читання “Поезія “Диво в душі…””

Поезія “А у твоїй душі чотири пори року…”

На цю поезію мене надихнуло розважання отця Піо – «Я бачу, що у ваших душах є всі пори року: не раз ви переживаєте безплідну зиму з частим розбиттям, тривогою і турботами, не раз – травневі роси із запахом святих квітів, не раз ви живете в літньому спекотному полум’ї бажань…»
А у твоїй душі чотири пори року:
Зима пронизлива… Сліди осінніх злив…
Весна квітуча… Літо синьооке,
Проходять павутинням твоїх снів…
Продовжити читання “Поезія “А у твоїй душі чотири пори року…””