Колись, тримаючи мої долоні,
Мов скарб, що найдорожчий від усіх,
Ти поглядом обіймеш мої скроні,
Побачивши на них вже перший сніг…
Продовжити читання “Поезія “Колись…””
Поезія “Моя Людина…”
– Втомилася? Перепочинь, кохана
Як день минув, що нового сьогодні?
Ось там на кухні ще гаряча кава…
Ти не замерзла? Нині день холодний…»
Продовжити читання “Поезія “Моя Людина…””
Поезія “Хто ти…”
Хто ти, мені розкажуть ті сльозинки,
На скроні, оголивши душу твою,
Хто ти, мені розкажуть твої вчинки,
Коли ми йтимемо повз біль з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Хто ти…””
Поезія “Серце про все розкаже…”
Слухаю серце тво́є,
Каже тихенько: «Кохаю»
Каже, що ми обоє,
В ритмі одному ступаєм…
Продовжити читання “Поезія “Серце про все розкаже…””
Поезія “Серце про все розкаже…”
Слухаю серце тво́є,
Каже тихенько: «Кохаю»
Каже, що ми обоє,
В ритмі одному ступаєм…
Продовжити читання “Поезія “Серце про все розкаже…””
Поезія “Запроси мене в свою душу…”
Запроси мене в свою душу,
Я стомилась світами блукати,
І ступати в брудні калюжі,
І шукати тепла, шукати…
Продовжити читання “Поезія “Запроси мене в свою душу…””
Поезія “Діалог закоханих”
– Я думаю про тебе.. А ти?
Чекаєш зустрічі?
– Чекаю, чекаю…
– Ти тільки не схитнись, не впади,
І знай, що я всім серцем кохаю…
Продовжити читання “Поезія “Діалог закоханих””
Поезія “Побудь зі мною…”
Побудь зі мною, поруч, близько – близько,
Я скучила за істинним тобою,
Умий обличчя, не потрібно блиску
Ми ж наодинці, чуєш, тільки двоє…
Продовжити читання “Поезія “Побудь зі мною…””
Поезія “Любов не йде …”
Любов не йде, її ховають хмари,
Вмиває дощ, женуть кудись вітри,
Затягують буденності тумани,
Але вона продовжує цвісти…
Продовжити читання “Поезія “Любов не йде …””
Поезія “Знайшлися…”
Знайди мене між тисячі сердець,
Поміж краплин, що з неба прилетіли,
Іди за сонця сходом, навпростець,
Бо тільки в мене є для тебе крила…
Продовжити читання “Поезія “Знайшлися…””