Збились об землю п’яти,
І мозолі набила:
– Небо, хочу літати –
Тихо прошепотіла…
Продовжити читання “Поезія “Зміцніла віра””
Поезія “За ширмою…”
За ширмою у́смішки – біль,
За маскою радості – смуток…
Слова б’ють завжди́ у ціль,
Що кинуте – не вернути…
Продовжити читання “Поезія “За ширмою…””
Поезія “Якщо твоє слово – набій?..”
Якщо твоє слово – набій?
Що вцілить у долі крок,
Невже ти пробачиш собі,
Що зміг і… спустив курок?
Продовжити читання “Поезія “Якщо твоє слово – набій?..””
Поезія “Чому ж людина..?”
А світанок душу не ранить,
Сонця промені не обпечуть,,
Дощ ніколи підступно не вдарить,
Лицемірством вітри не проймуть…
Продовжити читання “Поезія “Чому ж людина..?””
Поезія “Життя підбило моє крило…”
Життя підбило моє крило,
Сльози…Падіння…
Квітуче дерево відцвіло,
Всохло коріння…
Продовжити читання “Поезія “Життя підбило моє крило…””
Поезія “А вітер часу сльози витирає …”
А вітер часу сльози витирає,
Та тільки сльози, а не почуття,
Вони ж при згадці знову виринають,
І боляче отруюють життя…
Продовжити читання “Поезія “А вітер часу сльози витирає …””
Поезія “Я нині для тебе пишу…”
Я нині для тебе пи́шу
Так – так, саме для тебе,
І, словом хвилюючи тишу,
Схиляю глибоке небо…
Продовжити читання “Поезія “Я нині для тебе пишу…””
Поезія “Скоро минуть дощі…”
Нині тобі чомусь важко,
Холодно на душі,
Не клопочися, пташко,
Скоро минуть дощі…
Продовжити читання “Поезія “Скоро минуть дощі…””
Поезія “Цінуйте друзі, ангела свого́…”
Біля старенького вже зовсім, дідуся,
Стояв ангелик, кри́льми огорнувши
Його долоні… Плакала весна,
Життя добігло, обрію торкнувшись…
Продовжити читання “Поезія “Цінуйте друзі, ангела свого́…””
Поезія “Круки – відчуття”
Буває відчуття, що я згубилась,
Поміж буденних сірих колісниць,
За цінності моральні учепилась,
Зі свічкою блукаю між темниць…
Продовжити читання “Поезія “Круки – відчуття””