Ті квітучі поля, кучеряві ліси і діброви,
Увертюри дощу, вальсування опалого листя…
Ця велична краса, ця безсмертна нетлінна основа,
Як і твоя душа досконала, довершена, чиста…
Продовжити читання “Поезія «Негаснуче світло…»”
Поезія «Кожен промах, неначе сніг …»
Коли плаче моя душа –-
То сумує Небесний Тато,
Йому боляче, а вона
Хоче це мені розказати,
Продовжити читання “Поезія «Кожен промах, неначе сніг …»”
Поезія «Тиша серед стихій…»
Серед бруду фальшивих істин,
Серед пороху штучних мрій,
Йду туди, де прозоро – чисто,
Спокій, тиша серед стихій…
Продовжити читання “Поезія «Тиша серед стихій…»”
Поезія “Невидимий бій”
До Господа янгол прийшов на розмову
– Всевишній Ти знаєш, так важко мені,
Поглянь мої крила обпалені знову
У битві зі змієм всі ночі і дні…
Продовжити читання “Поезія “Невидимий бій””
Поезія “Мій Тату Небесний…”
Мій Тату Небесний, прошу не тривожся за мене,
Я твою любов даруватиму тим, хто впаде,
Старатимусь, Тату, допоки ще листя зелене,
Допоки зима ще морозом вуста не пече…
Продовжити читання “Поезія “Мій Тату Небесний…””
Поезія “Коли душі торкається любов…”
Коли душі торкається любов,
Вона промінням сяє поміж люду,
Наповнюючи світлом молитов,
Серця, якими вітер зимний студить…
Продовжити читання “Поезія “Коли душі торкається любов…””
Поезія “Запроси мене в свою душу…”
Запроси мене в свою душу,
Я стомилась світами блукати,
І ступати в брудні калюжі,
І шукати тепла, шукати…
Продовжити читання “Поезія “Запроси мене в свою душу…””
Поезія “Переболить, чи не переболить?”
Переболить, чи не переболить?
Перегорить? Чи випалить всю душу?
Ослаблену надію спопелить,
Зануривши її в гидку калюжу…?
Продовжити читання “Поезія “Переболить, чи не переболить?””
Поезія “Моє таємне місце…”
Твоя душа – моє таємне місце,
Мій сховок, від усього, від усіх…
Там мої весни сповнюються змістом,
Вбираючи тепло думок твоїх…
Продовжити читання “Поезія “Моє таємне місце…””
Поезія “Не можна без неба..!”
Ховаєм буває,
Надії за мрії,
Зникаєм буває,
В буденній стихії…
Продовжити читання “Поезія “Не можна без неба..!””