Мій Тату Небесний, прошу не тривожся за мене,
Я твою любов даруватиму тим, хто впаде,
Старатимусь, Тату, допоки ще листя зелене,
Допоки зима ще морозом вуста не пече…
Продовжити читання “Поезія “Мій Тату Небесний…””
Поезія “Коли душі торкається любов…”
Коли душі торкається любов,
Вона промінням сяє поміж люду,
Наповнюючи світлом молитов,
Серця, якими вітер зимний студить…
Продовжити читання “Поезія “Коли душі торкається любов…””
Поезія “Божий Дар – душа!”
Усе в житті твоєму не даремно,
Усе в житті твоїм не просто так,
І світло на стежках буває й темно,
Усе розписано Отцем на небесах…
Продовжити читання “Поезія “Божий Дар – душа!””
Поезія “Купина неопалима”
Перегорає біль, перегорає,
Всихають сльози, наче вранішня роса,
Світає, за вікном моїм, світає,
Стираються щемливі почуття…
Продовжити читання “Поезія “Купина неопалима””