Поезія “Лист до коханого на війну”

Дівчина пише лист коханому, який захищає нашу землю, розповідаючи, про свої відчуття, про своє життя, про те, як чекає на нього…
Ти знаєш, коханий,
вже пахне весною,
Тією, що нас поєднала,
у свіжому вітрі

Я наче, сьогодні,
твій подих душею спіймала.
Я знаю весна подарує нам зустріч
І ти, моє серце приїдеш,
І я обійму, і ти усміхнешся
І більше ніколи не підеш.
Ти знаєш, коханий – вже пахне весною,
І ластіка вже повернулась,
І знов біля хати вмостилась в гніздечко
Співає… Я нині вже чула.
Ріка біля хати із берегів вийшла
Хлюпоче немов розмовляє,
А я прислухаюсь, здається це ти вже
На вулицю вийти гукаєш.
А вчора в сусіда весілля справляли
І треба було привітати,
А я не пішла, бо не хочу без тебе
Бо серце не хоче сміятись.
А ще дід Микола про тебе питає
Казав що гордиться тобою
Бо він воював теж колись, та ти ж знаєш,
Він часто говорить зі мною.
Учора вночі я заснути не в змозі
Молилась коханий за тебе
В молитві заснула, і бачила сон
Як ангел зійшовши із неба
Крильми обійняв нашу землю усю
І стало замріяно тихо,
І я відчувала в повітрі весну
Не було нещастя і лиха.
І я відчувала як пахне той мир,
Він пахне твоїми вустами,
Він пахне весною, він пахне теплом
Він пахне тобою, коханий…
25.02.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна