Ти вимкнув світло у моєму домі
Гадав замерзну у холодній тьмі?
А в мене в серці – теплий сонця промінь,
І те, що не вмирає, у душі…
Ти вимкнув світло, думав, що морози
Мене проймуть і згасне той вогонь?
А, знаєш, ми з зимою давні друзі,
Вона – за світло! Ти ж не охолонь…
Ти вимкнув світло, думав налякаєш?
Ох, помилився, тільки розлютив!
Тепер я сонце – те, що вічно сяє!
А ти в пітьмі… Що ж, ти цього хотів…
31.01.2023
© Автор Британ Галина Ярославівна