Поезія “Щезне чорна лапа”

Моя мамо, синьоока Україно,
Ти уже стомилась, сил не маєш,
Твої діти борються і гинуть,
Чорна лапа сукню роздирає…

Та не тільки сукню роздирає,
Душу твою на куски шматує,
Ти, моя ріднесенька, ридаєш,
Кожен день ридаєш і тугуєш…
Ти не плач, матусю, чорна лапа,
У безодні щезне назавжди,
Не під силу їй тебе зламати,
Не під силу сукню ту порвати,
Бо у тебе, мамо, є всі ми –
Твої діти, сильні і завзяті,
Доньки щирі і сини сміливі,
Буде, мамо, скоро у нас свято,
Будем перемогу святкувати,
Будеш ти, матусю процвітати,
Щезне бруд мерзенний і фальшивий.
Щезне чорна лапа, щезне, мамо!
Пропаде! Бо істина за нами!
З нами Бог, він бачить все і знає
Він нас, мамо, всіх оберігає.
Зло не може жити, там де щирість,
Там де істина, добро і справедливість,
Щезне чорна лапа! Буде свято!
Заквітчаєшся матусю в вишиванку
Будем перемогу святкувати!
Скоро вже матусю, на світанку…
09.02.2017р
© Автор Британ Галина Ярославівна