Вона була для нього всім життям,
Його весною, і квітучим літом,
Отою, що будує в серці храм,
Вона була для нього цілим світом…
Такої іншої не було між Людей,
Бо лиш в її очах він був правдивий,
Серед буденних сірих лотерей,
В її очах він за́вжди був щасливий…
Вона була для нього… Ще тоді,
Коли на небесах писали долі,
Їх об’єднали, щоби у житті
Вони не розлучалися ніколи…
Вона була для нього всім життям,
Вона це знала, серцем відчувала,
І з кожним днем ставав міцнішим храм,
Який вони любов’ю будували…
05.06.2020
© Автор Британ Галина Ярославівна