Поезія “Іванкова молитва”



Маленький Іванко мріє про закінчення війни, про те, щоб повернувся татко, про те, щоб всміхнулася мама…

Хлопятко склало у молитві руки
Сьогодні день народження у мами
Не має він для неї подарунків,
Нашіптує маленькими вустами…

– Ісусику, матуся всім казала
Не треба подарунків, бо не хоче,
Та чув я вчора як вона ридала
І кожну ніч у слізках її очі.

Бо татко у АТО, вона сумує
І п’є ті капельки, що для серденька
Ісусику, за неї я хвилююсь
За татка також, як він там рідненький…

Я так вже хочу щоб вона всміхнулась
Колись вона так гарно посміхалась,
Та як пішов татусь наш воювати,
То мовчазною і сумною стала.

Я хочу татка знову обійняти,
Щоб він сказав мені «Люблю тебе синочку»
І у футбол я хочу з ним пограти.
А ще матуся вишила сорочку,

Для татуся, він любить вишиванки,
Матуся вишила жовто – блакитними нитками
Бабуся каже – татко буде красень,
Бо дуже гарна вишиванка мами.

Знаєш, Ісусику, коли матуся плаче,
Мені так страшно, я боюсь за тата,
ЇЇ питаю, а вона все каже
Що добре все, не треба хвилюватись.

Та я дорослий вже, все розумію
В новинах кажуть що в АТО стріляють
Ісусику, тебе попрошу, милий
Хай мого татка кулі оминають.

Хай пропаде війна, він повернеться
Нас обійме, одягне вишиванку,
Нехай матуся знову посміхнеться
Молю тебе, Ісусе! Твій Іванко»

З тих пір пройшли роки, Іванко виріс
Та не забув молитву ту дитячу
Його Ісус почув, живий здоровий
Тоді вернувся із АТО їх тато.

І мама усміхалася так гарно
І татові так личила сорочка
Вони ще довго міцно обіймались
І він звернувши в небо свої очки

Сказав спасибі милий мій Ісусе
За кращий подарунок для матусі…
30.01.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *